Особливості збереження робочого місця мобілізованих працівників
Особливості збереження робочого місця мобілізованих працівників
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 оголошено проведення загальної мобілізації. У зв’язку з цим багато працівників призвано на захист нашої держави. То ж стало актуальним питання про збереження місця роботи таких мобілізованих працівників.
Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю та Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" який набув чинності 19 липня 2022 року, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування і форми власності та у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.
У зв’язку з цим, мобілізовані працівники увільняються від виконання обов'язків передбачених трудовим договором.Варто зауважити, що такі працівникизвільненнюне підлягають.
День коли працівника було призвано на військову службу вважається початком військової служби.
До військового квитка мобілізованого працівника вноситься відповідний запис, де закінченням строкової служби вважається день виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини, про що також робиться відповідний запис до військового квитка.
Саме військовий квиток вважається документом, що підтверджує призов під час мобілізації військовозобов'язаних. Ще одним документом, що підтверджує призов військовозобов'язаного на військову службу вважається довідка видана Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або військовою частиною. Данні документи можуть видаватися родинам військовозобов'язаних для пред'явлення їх за місцем вимоги.
Якщо ж мобілізований працівник під час проходження військової служби отримав ушкодження здоров'я та перебуває на лікуванні у медичних закладах, за таким працівником зберігається місце роботи та посада.Коли військовозобов’язаний потрапив у полон або визнаний безвісно відсутнім, на строк до дня, наступного за днем його взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), Центральному управлінні або регіональних органах Служби Безпеки України, після його звільнення з військової служби у разі закінчення ним лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом його померлим також зберігається місце роботи та посада.
Для цього військовозобов’язаному працівнику потрібно відправити роботодавцю фото чи сканкопію будь-якого із документів, що підтверджують його фізичний стан електронною поштою чи у будь який інший доступний спосіб. Якщо ж можливості відправити немає, то роботодавець може самостійно звернутися до Територіального центру комплектування та Соціальної підтримки, в якому працівник перебуває на обліку, із запитом щодо дати призову мобілізованого працівника.
Увільнення працівника від виконання трудових обов'язків оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця, при чому за працівником, який проходить службу, зберігається місце роботи і посада.
Згідно з законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», за військовозобов'язаними, призваними на службу під час мобілізації, більше не зберігається середня заробітна плата, яку вони гарантовано отримували від роботодавця на час призову в особливий період. Даний закон набрав чинності 19 липня 2022 року.
Працівник має часткове право на щорічну відпуску за час проходження служби – з дня початку служби.
Час проходження військової служби зараховується працівникам до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Період відсутності мобілізованих працівників входить до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку, однак не входить до стажу, що дає право на щорічні додаткові відпустки (за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці та за особливий характер праці).
