Витрати на відрядження: чи включають до витрат вартість харчування, яка зазначена у проїзних документах
Витрати на відрядження: чи включають до витрат вартість харчування, яка зазначена у проїзних документах
Відповідно до п. п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включають, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Пунктом 170.9 ст. 170 ПКУ передбачено оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутих у встановлений термін.
Згідно з п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
До оподатковуваного доходу не включають також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначені Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим пунктом.
Суму добових визначають в разі відрядження: у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд),
- згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами; до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд),
- згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів суму добових включають до оподатковуваного доходу платника податку.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 №59 (далі – Інструкція №59). При цьому, інші підприємства та організації також можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.
Відповідно до абзацу четвертого п. 5 розд. ІІ, п. п. «д» п. п. 16.2 розд. ІІІ Інструкції №59 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №98) витрати на харчування, вартість якого включена, зокрема, до проїзних документів, оплачує відряджений працівник за рахунок добових витрат.
Якщо вартість харчування працівника, відрядженого в межах України або закордон, включено до проїзних документів без визначення конкретної суми, добові витрати відшкодовують в розмірах, що визначають у відсотках сум добових витрат для України згідно з додатком 1 до Постанови №98, зокрема 80 відс. – при одноразовому, 55 відс. – дворазовому, 35 відс. – триразовому харчуванні.
Враховуючи викладене, витрати, понесені працівником юридичної особи (роботодавця), що не фінансуються за рахунок бюджетних коштів, під час його відрядження у межах України або за кордон, на харчування (їжа, чай), вартість якого включена до проїзного документу, відносять до складу добових витрат, розмір яких визначено п. п. 170.91 ст. 170 ПКУ, та не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника.
Разом з тим, якщо юридична особа (роботодавець) повністю або частково фінансується за рахунок бюджетних коштів, то витрати, понесені працівником такого роботодавця, під час відрядження у межах України або за кордон, на харчування (їжа, чай), вартість якого включена до проїзного документу, відносять до складу добових витрат, розмір яких встановлено Постановою № 98 і не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Задекларувати активи за пільговою ставкою потрібно встигнути до 1 березня
Державна податкова інспекція повідомляє, що 1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) добровільного декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 відсотків. Надалі, до завершення кампанії, валютні цінності, розміщені в іноземних банках, можна буде легалізувати, сплативши 9 відсотків від суми активу.
Нагадуємо, що відповідно до змін до Податкового кодексу України, з 1 вересня 2021 року розпочалась кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Триватиме вона протягом року – до першого вересня 2022 року.
Упродовж цього часу громадяни України матють право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому, у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів. Подати вказану декларацію можуть безпосередньо громадяни (подання уповноваженими особами не допускається) через електронний кабінет платника.
Ідентифікатор форми для подання податкової декларації платника єдиного податку з типом «Довідково»
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – Декларація).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації.
Декларація з типом «Довідково» в електронній формі подається за ідентифікатором форми:
F0103405 – платниками єдиного податку першої та другої груп;
F0103307 – платниками єдиного податку третьої групи.
При цьому при створенні Декларації з типом «Довідково» у розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому вона формується (подається).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Продаж вантажного автомобіля: тонкощі декларування
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Абзацом другим п. 173.3 ст. 173 ПКУ передбачено, що при укладенні та оформленні договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за своєю податковою адресою.
При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Водночас порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з абзацом четвертим п. 179.2 ст. 179 якого обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок.
Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.
Враховуючи викладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна та подати Декларацію за відповідний звітний рік до 1 травня року, що настає за звітним.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Чи можна провести через РРО операцію повернення коштів за отриманий товар/послугу, якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО
Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду).
Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13).
Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення №13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою №ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення №13.
Алгоритм дій суб’єктів господарювання при поверненні товарів (послуг) визначено Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок №547).
Відповідно до п. 5 розділу III Порядку №547 реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Пунктом 7 глави III Порядку №547, визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Водночас суб’єкт господарювання може провести через РРО операцію повернення коштів за отриманий товар (надану послугу), якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО, лише за умови якщо таким суб’єктом господарювання самостійно створено єдину базу обліку (накопичення) фіскальних касових чеків та доступу кожного оператора (касира) до інформації, яку вона містить. В інших випадках така можливість відсутня.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Працедавці та громадяни Тернопільщини сплатили майже 380,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб
Майже 380,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб спрямували до бюджетів усіх рівнів платники Тернопільської області упродовж січня цього року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження даного платежу зросли на 60,4 млн гривень», – зазначив посадовець.
«З усієї суми сплаченого податку державний бюджет отримав 101 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 279,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб», – конкретизував очільник ГУ ДПС Тернопільщини.
Податківець також додав, що найбільше податку отримав Тернопільський район, а це – 191,4 млн гривень. Надходження з податку на доходи фізичних осіб Чортківського та Кременецького районів склали відповідно 59,6 млн грн та 28,5 млн гривень.
Варто мати на увазі, що податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоформуючих дохідної частини місцевих скарбниць. При цьому, основну частину в надходженнях цього платежу займає оподаткування заробітної плати та інших доходів громадян. Тому протидія нелегальній зайнятості – одне із пріоритетних завдань податкової служби.
