База для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для земельних ділянок
База для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для земельних ділянок
Відповідно до п. п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс).
Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
Таким чином, у разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації. При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
ДПС – про плату за ліцензії
Державна податкова інспекція інформує, що ДПС України надала роз’яснення (лист від 09.02.2022 №2437/799-00-09-03-02-07) щодо практичного застосування окремих норм законодавства в частині справляння плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами.
Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 №1914-IX частину тридцять четверту статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) було викладено в такій редакції: «Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам)». Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2022 року.
Водночас частиною двадцять дев’ятою статті 15 Закону №481 передбачено особливі умови внесення річної плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а саме: плата за такі ліцензії, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Отже, суб’єкт господарювання має право як вносити повну вартість ліцензії за рік, так і вносити щоквартальні платежі в рахунок погашення річної плати за ліцензію.
Враховуючи викладене, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання до заяви про видачу ліцензії на такий вид господарської діяльності має право подати документ, що підтверджує внесення частини річної плати (квартального платежу) за ліцензію.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Розміри ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) встановлені п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому абзацом дев’ятим п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня при необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати.
Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 254.4 ст. 254 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки рентної плати.
Згідно з п. 254.4 ст. 254 ПКУ ставки рентної плати встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
При цьому відповідно до примітки 1 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:
радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150-5850 МГц;
стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821-832 МГц, 862-880 МГц, 915-925 МГц, 960-1710 МГц, 1785-1805 МГц, 1880-1920 МГц, 1980-2110 МГц та 2170-2200 МГц;
радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2000-2300 МГц, 2400-2510 МГц, 2545-2565 МГц, 2570-2575 МГ, 2610-2630 МГц, 2665-2685 МГц, 2690-3400 МГц, 3800-7000 МГц та 10-42,5 ГГц. Примітками 2-8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.
Слід зазначити, що передбачені примітками 1-8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.
Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 254.4 ст. 254 ПКУ (стільниковий радіозв’язок), в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Поряд з цим, п. 2 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до ставок рентної плати, передбачених п. 254.4 ст. 254 ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені п. 254.4 ст. 254 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?
Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
При відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Отримання картки платника податків – популярна послуга серед жителів Тернопілля
Упродовж січня цього року фахівці структурних підрозділів Головного управління ДПС у Тернопільській області надали 8896 адміністративних послуг, у тому числі підрозділом електронних сервісів надано 6016 таких послуг.
У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Цією послугою скористалися 2932 жителі краю. Також значну кількість послуг було надано щодо видачі відомостей із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 1994, надання витягів із реєстру платників єдиного податку – 1294 та реєстрації платником єдиного податку – 551 послуга.
У приміщенні Центру обслуговування платників Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. У січні 2022 року працівники підрозділу сформували і видали 2906 сертифікатів електронного цифрового підпису, що на 384 більше, ніж торік.
