Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, – за згодою контролюючого органу
Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, – за згодою контролюючого органу
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
Якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.
При відчуженні або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).
При здійсненні операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах
Відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155).
Згідно з п. п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п. п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах.
Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону №851 та Закону №2155.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносять, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів належать, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;
іноземного доходу;
та в інших передбачених ПКУ випадках.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкову декларацію не подають, якщо такий платник податку отримував доходи:
від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковують, оподатковують за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;
у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковують за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Також зауважимо, що платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Яку вартість слід зазначати фізособі у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації при декларуванні цінних паперів, що допущені до біржових торгів та знаходяться за межами території України?
Відповідно до п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.
При цьому, для об’єктів декларування, визначених п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) є вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів. Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Згідно з абзацом першим п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 №439 затверджені форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Крім того, відповідно до п. п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у Декларації відображаються, зокрема:
відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування Збору. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України;
ставка та сума Збору.
Таким чином, фізична особа – декларант, яка має у власності актив у вигляді цінних паперів, які допущені до біржових торгів та розміщенні за межами території України, відображає його у Декларації із зазначенням вартості придбання або біржової вартість, яка є дійсною станом на дату подання Декларації. Тобто, якщо у фізичної особи відсутні дані щодо вартості придбання вказаного активу, але є його біржова вартість, яка документально підтверджена, то у Декларації фізичною особою зазначається біржова вартість такого активу.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Власники нерухомості поповнили бюджети тергромад Тернопільщини на 21 млн гривень
Упродовж січня 2022 року суб’єкти господарювання та жителі Тернопільщини сплатили 21 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Про це розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він констатував, що сплата перевищила очікування на 1,7 млн грн або 8,8 відсотка. Порівняно ж із відповідним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 6,6 млн грн або плюс 46 відсотків.
«Майже 97 відсотків податку на нерухомість сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих бюджетів 21,1 млн грн платежу, що на 6,7 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року, та на 1,8 млн грн більше, ніж очікувалося. Фізособи сплатили цьогоріч 751,4 тис. грн податку», – конкретизував очільник податкової служби краю.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – один із майнових платежів, який наповнює місцеві бюджети. Сплачують його фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості. Ставки податку встановлюють рішеннями органи місцевого самоврядування.