Визначення витрат на придбання предметів мистецтва та антикваріату при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні
Визначення витрат на придбання предметів мистецтва та антикваріату при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо.
Для зазначених об’єктів декларування база для нарахування збору визначається, зокрема, як:
- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання Декларації (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання іншого цінного рухомого майна (предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів тощо), з метою заповнення розд. VII «Рухоме майно, крім транспортних засобів» Декларації мають бути документи, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій, або оцінка зазначених активів.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Розширено перелік підстав для нарахування земельного податку
Державна податкова інспекція повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» розширено перелік підстав для нарахування земельного податку, визначених пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Зокрема, відповідно до підпункту «в» пункту 286.1 статті 286 Кодексу до підстав внесено наявність у землевласників та землекористувачів державних актів на землю.
Крім того, згідно з підпунктом «д» пункту 286.1 статті 286 Кодексу для нарахування земельного податку застосовуються дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Чи зобов’язані платники єдиного податку другої-четвертої груп вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами
Державна податкова інспекція повідомляє, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
#запитуєте_відповідаємо
Питання: Який порядок подання звітності нерезидентом, який постачає е-послуги?
Особа-нерезидент платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, подає до податкових органів спрощену податкову декларацію з ПДВ.
Форма такої декларації, а також особливості її складання та подання визначені наказом Мінфіну від 21.10.2021 року № 555 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість». Цей наказ набирає чинності з 1 січня 2022 року.
Особа-нерезидент, платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Декларація подається незалежно від того, здійснювалося чи ні постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, такою особою-нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду.
«Плюс» мільярд гривень – для територіальних громад Тернопілля
На мільярд гривень більше, ніж у 2020 році, податків і зборів отримали торік тергромади Тернопільщини. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина, у січні-грудні 2021 року податкові надходження до місцевих бюджетів склали майже 5,8 млрд гривень.
Серед платежів, які поповнили скарбниці територіальних громад краю, найбільше від сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного та земельного податків. Так, торік до місцевих бюджетів надійшло майже 4 млрд податку на доходи фізосіб. Малий бізнес сплатив 842,5 млн грн єдиного податку, а землекористувачі та землевласники – 414,9 млн грн земельної плати.
«Досить продуктивним все ж був останній місяць минулого року. Адже платники спрямували до місцевих бюджетів 586,7 млн гривень. А це на 85,1 (17%) млн грн більше, ніж позаторік», – акцентував головний податківець області.
За словами Михайла Яцини, таке успішне завершення року – результат продуктивної співпраці податкової служби з органами місцевого самоврядування та конструктивного діалогу із бізнесом. Адже податківці упродовж 2021 року забезпечували ефективне адміністрування платежів, надавали якісні послуги платникам, лідери територіальних громад дбали про розширення джерел надходжень, а бізнес-спільнота відповідально поставилась до сплати податкових платежів.
