A A A K K K
для людей із порушенням зору
Лопушненська громада
Тернопільська область, Кременецький район

У Реєстр неприбуткових установ та організацій не можуть бути внесені державні унітарні підприємства

Дата: 23.12.2021 14:05
Кількість переглядів: 206

У Реєстр неприбуткових установ та організацій не можуть бути внесені державні унітарні підприємства

Для перебування державних унітарних підприємств в Реєстрі неприбуткових установ та організацій відсутні правові підстави оскільки такими підприємствами не можуть бути дотримані вимоги, встановлені підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПКУ.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств та включення неприбуткових організацій до Реєстру визначено пунктом 133.4 статті 133 ПКУ.

Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 7 Порядку контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ.

ПКУ та Порядком не передбачено особливостей включення підприємств, установ, організацій до Реєстру згідно з їх організаційно-правовою формою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правові основи господарської діяльності (господарювання) встановлює Господарський кодекс України (далі - ГКУ).

Особливості здійснення господарської діяльності державними унітарними підприємствами визначено статтями 73 -77 ГКУ.

Відповідно до частини дев’ятої статті 73 ГКУ державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Відповідно до статей 75 та 77 ГКУ розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств та казенних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог ГКУ та інших законів.

У фінансовому плані затверджуються суми коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України.

Спрямування державним унітарним підприємством до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) відповідно до статті 11¹ Закону № 185 є розподілом прибутку (доходу) на користь держави як власника.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 73 ГКУ майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Отже, власником майна, що закріплюється за державними унітарними підприємствами, залишається держава.

Довідково: лист ДПСУ від   20.12.2021 №28040/7/99-00-18-04-02-07.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Для отримання податкової знижки залишилося 6 днів

Державна податкова інспекція інформує, що для отримання податкової знижки за результатами 2020 року необхідно подати декларацію до 31 грудня 2021 року. При цьому податківці звертають увагу, у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не використає своє право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Щоб отримати податкову знижку громадянам необхідно подати декларацію до податкових органів за місцем своєї реєстрації в один із наведених способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Нагадаємо, право на податкову знижку надається фізичним особам-резидентам України, які отримують заробітну плату, з якої сплачується податок на доходи фізичних осіб. Так до витрат, частина яких може бути компенсована з бюджету належать:

- частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України);

- пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

- сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ тощо.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Одне з найпоширеніших порушень при реалізації підакцизних товарів - відсутність відображення в чеку коду УКТ ЗЕД

Упродовж 2021 року при проведенні фактичних перевірок почастішали випадки встановлення фактів використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) з порушенням використання режиму програмування найменування підакцизних товарів (у т. ч. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД).

Так, лише протягом поточного року, в ході проведення фактичних перевірок, встановлено понад 11 тис випадків (у кожній другій перевірці) реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального) без відображення в чеку коду УКТ ЗЕД, що в свою чергу спотворює визначення часток акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, як у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, так і в цілому по Україні.

Нагадуємо, що пунктом 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Згідно з абзацом восьмим пункту 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056 (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.

У свою чергу, відповідно до пункту 9.1. Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів, та, відповідно до Положення № 13, фактично є частиною назви товару, ДПС України повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД передбачено розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом для обов’язкових реквізитів.

Невідображення суб’єктами господарювання в чеках РРО коду УКТ ЗЕД призводить не лише до застосування фінансової санкції до таких суб’єктів, у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі – 5100,0 грн), яка передбачена пунктом 7 статті 17 Закону № 265, але й суттєво впливає на зарахування акцизного податку до загального фонду відповідних бюджетів.

Так, відсутність в чеках РРО коду УКТ ЗЕД при роздрібній торгівлі пальним суттєво впливає на зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування (територіальних громад), за рахунок бюджетів яких щороку покривається незабезпеченість освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічному персоналу загальноосвітніх шкіл, утримання закладів охорони здоров’я (у т. ч. в віддалених населених пунктах сільської місцевості), а також фінансування інших повноважень, які делеговані органам місцевого самоврядування.

Разом з тим, зазначаємо, що Верховною Радою України 30.11.2021 прийнято законопроект № 5600, яким з 2022 року змінюється механізм справляння акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів), а саме переноситься на виробників та імпортерів обов’язок сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі.

Одночасно законопроектом «про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів» (реєстр. № 5719) пропонується змінити механізм зарахування та розподілу надходжень акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між територіальними громадами, який передбачає пропорційний розподіл акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між територіальними громадами в залежності від вартості реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі на відповідній території на основі даних РРО/ПРРО. При цьому ДПС буде щомісячно визначати частки для зарахування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та оприлюднювати їх на своєму офіційному порталі.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України вкотре наголошує на необхідності дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону №265, зокрема, в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

 

Як визначити вартість цінних паперів для відображення в декларації одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відповідно до п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.

При цьому, для об’єктів декларування, визначених п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) є вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів. Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Згідно з абзацом першим п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 №439 затверджені форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Крім того, у Декларації відображаються, зокрема:

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування Збору. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України;

ставка та сума Збору.

Таким чином, фізична особа – декларант, яка має у власності актив у вигляді цінних паперів, які допущені до біржових торгів та розміщенні за межами території України, відображає його у Декларації із зазначенням вартості придбання або біржової вартість, яка є дійсною станом на дату подання Декларації. Тобто якщо у фізичної особи відсутні дані щодо вартості придбання вказаного активу, але є його біржова вартість, яка документально підтверджена, то у Декларації фізичною особою зазначається біржова вартість такого активу.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Про порядок застосування РРО чи ПРРО та інші новації податкового законодавства йшлося під час робочої зустріччі у Кременці

Нещодавно начальник Кременецької ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Ярослав МІЩУК провів робочу зустріч з платниками податків по питанню застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями другої-четвертої груп.

Керівник відомства наголосив, що з 1 січня 2022 року є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки (незалежно від отриманого доходу за попередній рік). Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.

У ході діалогу обговорено послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації програмного РРО. Зокрема,  суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація РРО/ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається в електронній формі через Електронний кабінет. Після включення РРО/ПРРО до реєстру РРО/ПРРО такий РРО/ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

У разі реалізації підакцизних товарів суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні РРО із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
     До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України).

 Крім того звернув увагу, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом МФУ від 03.09.2021 N 496 (набрав чинності з 26.11.2021).

На закінчення зустріччі  начальник інспекції розповів про особливості одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами активів; про сервіс податкової служби –« Електронний кабінет платника податків», звернув увагу, що ним можна скористатися під час подачі форми №5ДР про зміну облікових даних платників податків. Звернув увагу, що з 1 січня 2022 року мінімальна заробітна плата становитиме 6500 гривень, а з 1 жовтня 2022 року – 6700 гривень. Відповідно мінімальний розмір єдиного соціального внеску з 1 січня становитиме 1430 гривень,а з 1 жовтня – 1474 гривні. Ярослав МІЩУК закликав активно користуватися електронними сервісами податкової служби, адже в теперішніх умовах пандемії це не просто зручно, а й безпечно.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь