Соціальне обслуговування неповнолітніх
Соціальне обслуговування неповнолітніх
Соціальне обслуговування – це мінімізація для особи негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримка її життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду (п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальні послуги»).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді здійснюється шляхом надання комплексу соціальних послуг. До основних соціальних послуг, що надаються при здійсненні соціальної роботи належать:
- соціальна профілактика,
- соціальна реабілітація,
- соціальний супровід,
- консультування.
Можна виділити 2 основних види соціального обслуговування неповнолітніх:
- соціальне обслуговування дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьків;
- соціальне обслуговування дітей з вадами фізичного або розумового розвитку.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім’ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу (ч. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства»).
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не мали впорядкованого житла або вселення яких у приміщення, що зберігалося за ними, неможливе внаслідок його знищення чи пошкодження або з інших поважних причин, що унеможливлюють проживання в них таких дітей, забезпечуються позачергово впорядкованим житлом за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або, за їхнім бажанням, - грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, або забезпечуються позачергово соціальним житлом за місцем їх перебування на соціальному квартирному обліку (ч. 5 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно ч. 6, ч. 9 ст. 25 ЗУ «Про охорону дитинства» особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання жилого приміщення або, за їхнім бажанням, - грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, на позачергове отримання соціального житла за умови їх перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на момент досягнення 23-річного віку. Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога - 1810 гривень.
Держава сприяє створенню дітям з вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів, гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги.
Дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров’я, надається можливість отримати базову, професійно-технічну та вищу освіту, в тому числі в домашніх умовах. Таким дітям гарантується безоплатне забезпечення засобами індивідуальної корекції (ст. 26 Закону України «Про охорону дитинства»).
