Податкова амністія: після сплати збору декларант звільняється від відповідальності
Податкова амністія: після сплати збору декларант звільняється від відповідальності
Державна податкова інспекція роз’яснює, якщо декларантом сплачено у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, передбачені Податковим кодексом України, то він звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.
Відповідно до абзацу другого п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в Декларації як об’єкт і база для нарахування Збору), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Дані з державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесені до е-паспорта або е-свідоцтва про народження: чи є підтвердженням достовірності ідентифікаційного номера?
Відповідно до пунктів 12, 13 статті 3 Закону України від 20 листопада 2012 року «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»:
е-паспорт – паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності);
е-паспорт для виїзду за кордон – паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр)) (за наявності).
Згідно з п. 11 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа – платник податків може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо, як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія», у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, за умови здійснення перевірки відповідності та підтвердження таких реєстраційних даних.
Перевірка відповідності та підтвердження даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків реєстраційним даним особи, внесених до Державного реєстру, здійснюється Порталом Дія шляхом інформаційної взаємодії з Державним реєстром, з урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Чи оподатковується ПДВ внесення готівки до статутного фонду
Державна податкова інспекція повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Не є об’єктом оподаткування, зокрема, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах (п.п. 196.1.1 ст.196 ПКУ).
Отже, операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податкові новації для громадян та підприємців
Днями начальниця управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Лариса Березюк під час Інтернет-конференції розповіла онлайн про податкові новації для громадян та підприємців. Учасники діалогу цікавилися деталями сплати майнових податків, легалізацією доходів, поданням звітності у випадку ліквідації тощо.
Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Надія Сотник
Питання: Знаю, що маю платити податок за нерухомість, проте не отримала повідомлення, що робити?
Лариса Березюк: Моя вам порада – звернутися самостійно до територіального органу податкової служби області за місцем проживання та з’ясувати суму податку. Трапляються випадки, що через людський фактор повідомлення можуть не потрапити до свого адресата. Вже зараз спостерігаємо, що частина з них повертається у зв’язку із закінченням терміну зберігання повідомлень у поштових відділеннях. Це може свідчити про те, що окремі платники свідомо не отримують повідомлень, думаючи, що так не потрібно буде платити, або відтермінувати. Але, варто мати на увазі, що у разі відмови прийняти податкове повідомлення-рішення, воно все ж вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Тимошів Olena
Питання: Я сплачую податок за нерухоме майно, минулого року змінила місце проживання, проте повідомлення прийшло за старою адресою. Що робити, аби такого уникнути?
Лариса Березюк: Ваша проблема, думаю, досить поширена. Адже законодавчо передбачено, що, коли людина змінює особисті реєстраційні дані, а це – прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання (податкову адресу) тощо, то вона зобов’язаний про це повідомити податкову. При чому термін – упродовж місяця з дня виникнення таких змін. Для цього подається відповідна Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма №5 ДР) або Заяву про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (Форма № 5ДРП). Інакше контролюючі органи надсилатимуть листи за старою податковою адресою. Отож, платник сам має бути зацікавлений у наданні достовірної інформації, аби уникнути неузгодженостей.
Vadim_Pel
Питання: Два роки тому отримав у спадок від бабусі будинок площею 85 метрів квадратних, чи потрібно включати його до одноразової декларації?
Лариса Березюк: Ні, оскільки одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, належних їй активів, розміщених на території України або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
У випадку, коли об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно, оскільки відсутні підстави для її подання.
Тетяна_ 2021
Питання: Підприємець на загальній системі оподаткування отримав дохід, не пов’язаний з господарською діяльністю. Коли подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи
Лариса Березюк: Фізична особа – підприємець подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому у податковій декларації поряд із доходами від підприємницької діяльності відображаються також інші доходи з джерел їх походження з України (інвестиційний прибуток, спадщина, іноземний дохід тощо) та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Остаточний розрахунок суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб здійснюється із суми загального річного оподатковуваного доходу за звітний податковий рік.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена фізичною особою – підприємцем за підсумками остаточного розрахунку, зазначена ним у річній податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання такої податкової декларації.
БУХ_ПП
Питання: За який звітний період та в який термін підприємець щодо якого до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, має подати останню податкову декларацію платника єдиного податку та Додаток 1 до неї?
Лариса Березюк: Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Olena_Pavl
Питання: Що є базою нарахування єдиного внеску за себе для підприємця- «загальносистемника»?
Лариса Березюк: Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за себе для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. (п. 2 частини першої ст. 7 та п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями).
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині програмні РРО частіше використовують підприємці
Суб’єкти господарювання Тернопільщини у своїй діяльності застосовували 4200 реєстраторів розрахункових операцій на початок серпня цього року. При цьому підприємства, юридичні особи використовували 1302 одиниці касової техніки. Приватні підприємці провадили діяльність із застосуванням 2898 РРО.
Серед представників бізнесу є активні прихильники податкових сервісних новацій. Так, із початку року суб’єкти підприємництва нашого краю зареєстрували 643 програмних РРО. Скасовано за цей період 28 таких рішень. Перевагу такій новації надають все ж приватні підприємці. Вони зареєстрували 569 програмних РРО, а юридичні особи – 74.
Варто мати на увазі, що з 01.01.2022 року розширюється коло платників, які будуть зобов’язані проводити готівкові розрахунки зі споживачами через зареєстровані належним чином реєстратори розрахункових операцій. Програмний РРО - це альтернатива класичній касовій техніці, що має чимало переваг. Отримати інформацію про новітні РРО можна на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.
