Роздрібний продаж пива на розлив: який код УКТ ЗЕД зазначати у фіскальному чеку?
Дата: 24.09.2021 13:00
Кількість переглядів: 370
Роздрібний продаж пива на розлив: який код УКТ ЗЕД зазначати у фіскальному чеку? Державна податкова інспекція повідомляє, що при проведенні роздрібної торгівлі пивом на розлив у фіскальному касовому чеку слід зазначати найменування пива, ціну за одиницю виміру та кількість, а також код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у накладній постачальника такого товару. Так, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями. Пп. 1 та 2 розд. ІІ вищевказаного Положення визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ППРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, у тому числі при продажу пива на розлив – рядок 7 фіскального чека). Код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальником товару у документах, що свідчать про надходження товару. Нагадаємо, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку. До підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої, пиво. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» Податкова амністія: деталі сплати збору трьома рівними частинами Якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обирає сплату збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору алежно від задекларованих об’єктів, – повідомляють в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області. Зокрема, відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок: - 5 відс. щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, права грошової вимоги до резидентів України та об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою 9 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. - 9 відс. щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, права грошової вимоги до нерезидентів України та об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою 2,5 відсотка. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. - 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Водночас, згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Звертаємо увагу, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» Підприємець завершує свою діяльність: коли чекати на перевірку? Державна податкова інспекція роз’яснює, що контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку фізичної особи – платника податків (зокрема, у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності) на підставі відомостей, отриманих від органу державної реєстрації про припинення підприємницької діяльності, поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичною особою, яка здійснювала незалежну професійну діяльність заяви за формою № 8-ОПП або на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки. При цьому, термін протягом якого керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем (фізичною особою, яка здійснювала незалежну професійну діяльність) або за заявою платника податків, ПКУ не визначено. Статтями 19 прим. 1 та 19 прим. 3 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено перелік функцій контролюючих органів. Порядок зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах визначено п. 11.18 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки (абзац перший пп. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588). Згідно з пп. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП. Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності (абзац перший пп. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588). Якщо після припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (пп. 7 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588). За наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, зокрема не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПКУ). Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку фізичної особи – платника податків (зокрема, у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності) на підставі відомостей отриманих від органу державної реєстрації про припинення підприємницької діяльності, поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичною особою, яка здійснювала незалежну професійну діяльність заяви за формою № 8-ОПП або на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» Жителі Тернопільщини отримали понад 14 тисяч електронних ключів Упродовж січня-серпня цього року жителі Тернопільщини для користування електронними сервісами отримали 14366 сертифікатів електронного цифрового підпису. Для цього вони звернулись до фахівців сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України, які знаходяться у приміщенні ЦОПу Тернопільської ДПІ. Адже послуга є безкоштовною та займає декілька хвилин. Скористатися таким сервісом можуть як юридичні особи, фізичні особи – підприємці, так і громадяни. Загалом цьогоріч фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області надали 67 684 адміністративні послуги, з них 49 445 – підрозділи електронних сервісів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість наданих послуг збільшилася на 5 916. Найчастіше звертаються до податкового відомства краю, аби отримати картку платника податків та внести до паспорта громадянина України дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Цією послугою скористалися 30 573 людей. Трохи менше відвідувачів забажали одержати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, а це – 12 875 візитерів. Ще 6 704 платники отримали Витяг з реєстру платників єдиного податку, а 4 009 – зареєструвалися платника єдиного податку.
