За незабезпечення зберігання первинних документів платниками єдиного податку передбачені штрафні санкції
За незабезпечення зберігання первинних документів платниками єдиного податку передбачені штрафні санкції
Одне з найбільш поширених порушень при проведенні документальних перевірок фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, це відповідальність за неналежне зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться податковий облік.
Згідно пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку 1-3 груп відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань по податках і зборах – у разі їх сплати. Такі первинні документи, які підтверджують задекларовану суму доходу в розрахунках з єдиного податку, зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а також інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів.
За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу, зокрема, штраф у розмірі 1020 гривень. За повторне порушення – 2040 гривень.
Об'єкти незавершеного будівництва підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню
Об’єкти незавершеного будівництва включаються до складу активів, які підлягають одноразовому ( спеціальному) добровільному декларуванню.
Так, для цілей підрозділу 9-4 розділу XX Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які:
– не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;
– не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.
Фіскальний касовий чек РРО та програмного РРО: чи можуть різнитися?
Державна податкова інспекція роз’яснює, що форма та зміст розрахункових документів встановлені «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом МФУ 21.01.2016 № 13.
Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/програмного РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.
Отже, основні реквізити фіскального касового чека, визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та програмним РРО.
Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек програмного РРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Для територіальних громад малий бізнес Тернопілля сплатив майже 525 млн грн єдиного податку
Упродовж січня-вересня 2021 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих скарбниць Тернопільщини 524,7 млн грн єдиного податку, це на 67,1 млн грн більше, ніж очікувалося. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 80,2 млн гривень.
Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. За вісім місяців цього року вони сплатили 380 млн грн єдиного податку, що на 73,1 млн грн більше, ніж минулоріч. Додаткові надходження склали 54,8 млн грн, оскільки сплата перевищила очікування на 16,9 відсотка.
Юрособи-спрощенці перерахували за цей період 74,4 млн грн єдиного податку, а плюс до очікуваних склав 11,7 млн гривень. Порівняно з січнем-серпнем 2020 року надходження збільшилися на 13,9 млн гривень.
Сільгоспвиробники, а це четверта група спрощенців, сплатили з початку 2021 року 70,2 млн грн єдиного податку. Приріст до очікуваних склав 516,1 тис. гривень.
Нагадаємо, що єдиний податок – платіж, який спрямовується в повному обсязі до місцевих скарбниць. Відтак територіальні громади можуть його використовувати для розвитку своєї інфраструктури.
Одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб
21 липня 2021 року набрав чинності Закон від 15.06.2021 №539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету". Про нюанси цього закону розповів у інтерв’ю заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петро Якимчук.
1. Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?
Отож, з першого вересня розпочалась кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Триватиме вона протягом року – до першого вересня 2022 року.
Протягом цього часу громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть такі категорії декларантів:
- фізичні особи – резиденти (у тому числі самозайняті особи);
- фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання об’єктів декларування.
2. Яке майно підлягає декларуванню?
Об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації:
а) валютні цінності (банківські метали, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, депозит (вклад), навіть кошти, позичені третім особам за договором позики;
б) нерухоме майно (а це земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості) ( навіть не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності);
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери ;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди.
3. Чи потрібно вказувати джерело походження статків?
Законом не передбачено вказувати джерело походження статків. Нормами закону також не визначено часових рамок набуття активів за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. Тобто передбачається, що порушення податкового законодавства могло статися і у періодах, по яких вже сплив загальний термін позовної давності у 1095 днів з дня подання податкової звітності.
4. Скільки і які податки потрібно сплатити при добровільному одноразовому декларуванні: які ставки податкової амністії?
Законом запроваджено такі ставки збору:
- 5 відсотків щодо активів на території України, а це: валютні цінності, нерухоме та рухоме майно, цінні папери, що знаходяться (зареєстровані) в Україні.
Як альтернативу, платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно (до 2024 року).
- 9 відсотків. Застосовується щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках та щодо рухомого та нерухомого майна, що знаходяться чи (зареєстровані) за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно, як я вже сказав, до 2024 року.
Також, для тих, хто подасть декларацію з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року, ставка збору за вказаними вище активами зменшена до 7%.
- 2,5 відсотка. Застосовується щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.
5. Декларацію можна подати як в паперовому так і в електронному вигляді? Як зазвичай?
Особа, яка вирішила задекларувати свої, так би мовити, ризикові активи, тобто декларант, може впродовж періоду декларування, подати до податкової служби одноразову (спеціальну) добровільну декларацію у встановленому порядку та за затвердженою формою.
Але я хочу наголосити, що Декларація подається виключно в електронній формі.
Також, хочу зауважити, що у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації. При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
6. Впродовж якого часу від дати подання декларації, декларант повинен сплатити податки?
Хочу наголосити, що платіж за результатами одноразового декларування має назву Збір з одноразового (спеціального ) декларування.
Сплатити збір слід протягом 30 календарних днів з дати подання добровільної декларації.
У разі вибору сплати збору трьома рівними частинами щорічно така сплата відбувається наступним чином: перша - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; друга - до 1 листопада 2023 року; третя - до 1 листопада 2024 року.
7. Якщо особа задекларує свої статки, але не сплатить податку, чи буде така особа розцінюватись такою, що подала добровільну декларацію?
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, добровільна декларація буде вважатися неподаною та на декларанта не поширюватиметься звільнення від відповідальності та державні гарантії, передбачені Податковим Кодексом.
