Запит для отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій: що варто знати
Запит для отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій: що варто знати
Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок №440), неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі – Запит) подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи Запиту підлягають заповненню.
У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Неприбуткові організації можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За Запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку №440, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 (далі – Повідомлення). Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.
Витяг з Реєстру або Повідомлення надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.
Режим «Листування з ДПС» приватної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» забезпечує можливість направлення платником до органу ДПС разом із супровідним листом Запиту за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання Запиту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у підрежимі «Вихідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Для податкової знижки варто мати підтверджуючі документи
Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, до п. 166.2 ст. 166 ПКУ.
Так, п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05 вересня 2017 року №2145-VIII «Про освіту» із змінами і доповненнями (далі – Закон №2145).
Частиною шостою ст. 79 Закону №2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Шанс для легалізації наявних активів
Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Тернопільський бізнес забезпечив до держбюджету 1,3 млрд грн податку на додану вартість
Упродовж січня–серпня цього року суб’єкти господарювання Тернопільщини сплатили до Державного бюджету України 1,3 млрд грн податку на додану вартість. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
Посадовець зазначив, що порівняно із відповідним періодом 2020 року надходження збільшились на 438,6 млн грн або на 50 відсотків, а перевищили очікувані на 29,7 млн грн або на два відсотки.
Середньомісячна сплата цього платежу впродовж восьми місяців складає 164,1 млн гривень. Порівняно з січнем-серпнем 2020 року – плюс 54,8 млн грн або на 57 відсотків.
«У серпні цього року суб’єкти господарювання нашого краю сплатили 144,1 млн грн податку на додану вартість. Це проти 129,5 млн грн цього платежу, що спрямували платники у серпні 2020 року. Тобто цьогоріч фактичні надходження ПДВ у серпні збільшились на 14,6 млн грн або на 12 відсотків», – розповів Михайло Яцина.
Об’єднана звітність: правила для звітування
Нагадаємо нашим читачам, що Мінфін наказом від 15.12.2020 року №773 затвердив нову об’єднану звітність з ПДФО та ЄСВ, яка називається Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Новий податковий розрахунок включає в себе суми ПДФО, військового збору та єдиного внеску. Він подається роботодавцями, замість Звіту з єдиного внеску та податкового розрахунку за формою №1ДФ. Вперше його подавали за І квартал 2021 року.
Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (тобто за I квартал, II квартал, III квартал та IV квартал). Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Як завжди, з появою нових (оновлених) звітних форм виникають і запитання, тож пропонуємо увазі актуальне інтерв’ю на цю тему.
– З якою періодичністю потрібно подавати оновлений розрахунок?
– Звітний період для нової звітності – податковий квартал. Строк подання – протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Якщо строк закінчується у вихідний або святковий день, тоді останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Розрахунок подається до податкового органу за основним місцем обліку (у т. ч. і за новим основним місцем обліку в разі зміни податкової адреси платника протягом року).
– Чи потрібно підприємству подавати податковий розрахунок, якщо протягом звітного періоду доходи на користь найманих працівників не нараховувалися?
– Таке може бути тільки тоді, коли на підприємстві відсутні наймані працівники. Відповідно дохід у вигляді зарплати не нараховується, а тому і розрахунок подавати не потрібно. Адже розрахунок подається тільки в разі нарахування доходів платникові податку протягом звітного періоду.
А якщо дохід працівникам був нарахований, але не виплачений у звітному періоді, тоді розрахунок слід подати.
– Скільки необхідно подати Розрахунків з типом «Уточнюючий», якщо у Додатку 1 до Розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб?
– Якщо у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Податкового розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб, то формуються та подаються два окремих Розрахунки з типом «Уточнюючий»: перший Розрахунок подається з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення); другий Розрахунок подається з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.
– Чи може роботодавець, щодо якого внесений запис про державну реєстрацію припинення без правонаступника, виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску?
– Роботодавець, щодо якого внесений запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.
– Яким чином у додатках 1, 2 або 3 до Розрахунку до закінчення строку його подання провести коригування реквізитів, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилок?
– При виявленні платником єдиного внеску або його правонаступником в додатках 1, 2 або 3 до Податкового розрахунку до закінчення строку його подання помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, формується відповідний додаток з типом «Звітний новий», у якому коригуються лише рядки, які уточнюються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий».
При цьому коригування проводиться у такому порядку: одним рядком виключається попередньо внесена інформація, а другим вноситься правильна інформація. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
– Чи подається Додаток 1 до Розрахунку платниками єдиного внеску, які не мають найманих працівників у звітному кварталі?
– Якщо платники єдиного внеску у звітному кварталі не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам» до Податкового розрахунку за відповідний квартал до контролюючих органів ними не подається.
– В який термін подається Розрахунок з типом форми «Довідковий», при виході працівника на пенсію або для отримання лікарняних, якщо така подія відбувається в середині кварталу?
– Податковий розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску при необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії, матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб. Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» при виході працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.
– До якого контролюючого органу подавати Розрахунок та сплачувати єдиний внесок при зміні протягом звітного кварталу місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?
– При зміні місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата єдиного внеску і подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску здійснюється за новим місцем обліку.
– Хто надає консультації на запитання, що стосуються заповнення роботодавцями - платниками єдиного внеску додатків 1, 2, 3, 5 та 6 у складі Розрахунку?
– Відомості, які містяться в додатках 1, 2, 3, 5 та 6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст. 121 та ст. 141 здійснює Пенсійний фонд України, який, також, є співрозробником проєкту змін затверджених Наказом №773 в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
