Термін авансового звіту при застосуванні корпоративної картки для закупівлі товарів
Термін авансового звіту при застосуванні корпоративної картки для закупівлі товарів
Відповідно до п. п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п. п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.
Згідно з п. п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ дія п. 170.9 ст. 170 ПКУ поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;
б) якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Коли торгівля на ринку зобов’яже застосувати РРО/ПРРО
Державна податкова інспекція нагадує, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а це 1 320000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Також варто зауважити, що при торгівлі на ринку платники єдиного податку 1 групи – РРО/ПРРО не застосовують.
Якщо фізична особа-підприємець здійснює роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку, то така особа не може бути платником єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язана застосувати РРО залежно від обраної системи оподаткування та виду здійснюваної діяльності.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Для податкової амністії затвердили форму декларації
Відповідно до абзацу першого п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду (з 01.09.2021 до 01.09.2022) одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 №439, який набирає чинності 01.09.2021, затверджена форма Декларації.
Нагадаємо, що з першого вересня цього року розпочинається кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Протягом цього часу громадяни України матимуть право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Тематичний відеоролик щодо одноразового добровільного декларування транслюють у ЦОПах Тернопільщини
Відтепер жителі нашого краю мають можливість детально ознайомитися із «податковою амністією», дізнатися, у який період подавати декларацію, та переваги декларування. На екранах Центрів обслуговування платників схематично зображено основні визначення норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".
До того ж особи, яких цікавить дана інформація, мають можливість отримати відповіді на свої запитання та роз’яснення у фахівців податкової служби області.
Нагадаємо, що упродовж року – з 1 вересня 2021 по 1 вересня 2022 року платники можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, яке передбачає особливий порядок декларування фізичною особою належних їй активів, які: розміщені на території України та/або за її межами; були одержані/набуті за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні; з яких не були сплачені податки і збори, або сплачені не в повному обсязі; які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року.
Бізнес Тернопільщини віддав 25,3 млн грн податкового боргу
Підприємства та установи Тернопільщини з початку цього року виплатили 25,3 млн грн податкової заборгованості. Таких було 358 платників. При цьому 237 юросіб віддали усю суму боргу, а це – 13,7 млн гривень.
Завдяки погашенню податкового боргу у січні-липні 2021 року до зведеного бюджету надійшло 27,2 млн грн, що на 10,6 млн грн більше, ніж торік. Державна скарбниця поповнилася на 13,1 млн грн, а це плюс півтора мільйона до аналогічного періоду минулого року.
Упродовж семи місяців цього року податківці спрямували до суду 105 звернень на суму 25,5 млн грн податкового боргу щодо отримання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів. Органи правосуддя задовольнили 50 таких заяв на суму податкового боргу 28,2 млн грн, а також один позов щодо продажу заставного майна на суму 1,2 млн гривень.
Щодо звернення стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 205 позовів на суму податкового боргу 11,4 млн гривень. Задоволено 99 таких заяв на суму 7,6 млн грн податкового боргу.
Цьогоріч від реалізації безхазяйного майна зведений бюджет отримав 315,7 тис. гривень. З них 205,2 тис. грн надійшло до державної скарбниці, а 110,5 тис. грн – до місцевих скарбниць.
