Активи, що містять ознаки кримінального правопорушення, не підпадають під податкову амністію
Активи, що містять ознаки кримінального правопорушення, не підпадають під податкову амністію
Відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
- ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
- ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- порушеннями у сфері валютного законодавства;
- порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року №2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ);
в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Варто нагадати, за що платять екологічний податок
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
При цьому розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п. п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Чи можна донарахувати юрособі земельний податок без врахування строку давності
Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно із п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних Декларацій. При поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну Декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Пунктом 287.10 ст. 287 ПКУ встановлено, що податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 ПКУ.
Згідно із п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Майже 400 мільйонів гривень ПДВ повернули платникам Тернопільщини з держбюджету
За сім місяців цього року бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок заявили 120 суб’єктів господарювання регіону. Сума, заявлена до повернення, – 418 млн гривень.
Станом на перше серпня платникам податків області уже відшкодовано з держбюджету з урахуванням перехідних залишків попередніх періодів 399 млн гривень податку на додану вартість. За аналогічний період минулого року платникам було відшкодовано 302 млн гривень.
За результатами проведених перевірок податковими органами області за 2021 рік упереджено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на 8 млн грн (за відповідний період минулого року – 4 млн грн).
Станом на початок місяця загальний залишок заявленого не відшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 88 млн грн, в тому числі 72 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів, а стосовно 16 млн грн триває судовий та адміністративний розгляд.
Рік для одноразового декларування доходів
Нещодавно прийнятим Законом України від 15.06.2021 №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» надано можливість легалізувати майно і статки, придбані за рахунок тіньових доходів.
Ухвалений закон дозволяє з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року провести одноразове добровільне декларування активів осіб, які ухилялися від сплати податків. Після цього можна буде вільно розпоряджатися майном, уникнувши покарання.
Усе, що потрібно, це подати декларацію та сплатити збір, розмір якого залежить від розміщення активів. Найменша ставка складає 2,5 відсотка – вона стосуватиметься тих, хто має облігації внутрішньої державної позики. Трохи більше – 5 відсотків доведеться сплатити за майно чи кошти, розміщені в Україні. Найвища ставка передбачена для власників активів за кордоном – 9 відсотків.
Крім того, передбачено розстрочення сплати збору трьома рівними частинами, але за більш вищими ставками – максимум 11,5 відсотка. На сьогодні це набагато менше від передбачених зараз 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору.
Отож, які активи потрібно декларувати, кому доступна податкова амністія, які гарантії надаються суб’єктам декларування на ці та інші питання нещодавно заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петро Якимчук під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами.
Найбільш актуальні питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: Якщо є готівка в національній та іноземній валюті, можна скористатися податковою амністією?
Петро Якимчук: Об’єктами декларування не можуть бути кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі.
Для того, аби скористатися податковою новацією, декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Питання: Держслужбовець може скористатися одноразовим (спеціальним) декларуванням?
Петро Якимчук: Зазначу, що особи, які починаючи з 1 січня 2005 року подавали або мають подавати «антикорупційні» декларації відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.
Втім, він не обмежує осіб, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади.
Питання: Чи потрібно додавати до декларації документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування?
Петро Якимчук: До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, коли місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи є за межами України, чи валютні цінності , розміщенні на рахунках у банках в Україні, та у разі декларування прав грошової вимоги.
При місцезнаходженні (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Питання: Якщо декларантом буде не сплачено в повному обсязі задекларовану суму, які штрафні санкції очікувати?
Петро Якимчук: При несплаті або сплаті в неповному обсязі суми збору, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений строк одноразова (спеціальна) декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Питання: Якщо під час камеральної перевірки встановлено помилку, де невірно визначено суму і за результатами надмірно сплачено особою суму збору з одноразового добровільного декларування. Як повернути зайве?
Петро Якимчук: Якщо під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації виявлено арифметичну помилку, що призвела до переплати суми збору, декларант, має право на підставі відповідного повідомлення ДПС, подати уточнюючу відповідно одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення від податкового органу.
Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України. Платник податків має обов’язково подати заяву про таке повернення і зробити це потрібно протягом 1095 днів від дня виникнення помилково надміру сплаченої суми.
Питання: Активи знаходяться на території АР Крим, чи є право на податкову амністію?
Петро Якимчук: Платник податків, який має на території АР Крим чи Донбасі активи, може скористатися одноразовим декларуванням.
