Алгоритм дій реєстрації фізособи, що здійснює незалежну професійну діяльність
Алгоритм дій реєстрації фізособи, що здійснює незалежну професійну діяльність
Для взяття на облік в контролюючих органах фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно у строк до 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, подати особисто, через представника, або надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до податкового органу за місцем реєстрації:
– заяву за формою №5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588);
– копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п. п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку №1588.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт.
Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
Можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяви за формою №5-ОПП не передбачено.
У день отримання заяви за формою №5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в податковому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у податковому органі.
Протягом 10 робочих днів з дня взяття на облік подати до податкового органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, тобто про місце, де буде проводитись діяльність за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. №20-ОПП), наведене у додатку 10 до Порядку №1588 (ідентифікатор форми F1312002).
Якщо робоче місце фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 11 розділу 3 Повідомлення за ф. №20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в податковому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
ДПС про порядок виправлення помилок у Податковому розрахунку
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що ДПС України надала роз’яснення щодо порядку виправлення помилок у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
У листі визначено, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки для податкового кварталу Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Відображення платниками, що мають відокремлені підрозділи нарахованого єдиного внеску та нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку в Розрахунку та додатках до нього є різним.
Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку що передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ та абзац другий пункту 3 розділу II Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Відповідно Розрахунок містить: рядок 032 – в якому зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ. Цей рядок є обов’язковим для заповнення платником незалежно від того, чи має такий платник відокремлені підрозділи або не має їх.
Рядок 033 – зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок подається податковим агентом за відокремлений підрозділ.
Цей рядок заповнюється виключно податковими агентами при поданні Розрахунку за відокремлений підрозділ.
При цьому, слід зазначити, що додатки до Розрахунку, що містять відомості про суми нарахованого єдиного внеску, не містять рядків, де зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.
Це означає, що при поданні платником Розрахунку юридичною особою (головним підприємством), такий Розрахунок буде містити інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску як по застрахованих особах головного підприємства, так і по всіх застрахованих особах його структурних підрозділів.
При цьому, при наявності у юридичної особи (головного підприємства) відокремленого підрозділу, що не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на не бюджетні рахунки, така юридична особа, як головне підприємство, відповідно до вимог пункту 3 розділу II Порядку, заповнює окремий Розрахунок за такий відокремлений підрозділ із зазначенням в рядку «033» повного найменування відокремленого підрозділу, за який подається такий Розрахунок та Додаток №4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» по цьому підрозділу.
Якщо юридичною особою (головним підприємством), що має відокремлені підрозділи, подано Розрахунок з типом «Звітний» або «Звітний новий», який містив у своєму складі лише додатки 4ДФ і не містив додатки щодо відомостей про суми нарахованого єдиного внеску по застрахованим особам, та в Розрахунку не заповнено рядок 033, такий Розрахунок ідентифікується як такий, що поданий за головне підприємство.
При необхідності проведення коригувань Розрахунку, зокрема, з типом «Звітний» або «Звітний новий» після закінчення строку подання таких Розрахунків Платник подає Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Якщо юридичною особою, що має відокремлені підрозділи, подано Розрахунок, який містив у своєму складі лише додатки 4ДФ до Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» і не містив додатки щодо відомостей про суми нарахованого єдиного внеску по застрахованим особам така юридична особа (головне підприємство) подає Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Аналогічний порядок виправлення помилок застосовується до платників, які не мають відокремлених підрозділів.
Більш детально про це йдеться у листі ДПС України від 13.07.2021 №15832/7/99-00-04-03-01-07.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податкова застава: коли очікувати опису майна
Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
При збільшенні суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Власники елітних автомобілів Тернопільщини сплатили 979,2 тис. грн транспортного податку
За перше півріччя цього року власники елітних авто спрямували до бюджетів тергромад Тернопільщини 979,2 тис. грн транспортного податку, що перевищило очікувані надходження на 26,1 відсотка. Відтак місцеві скарбниці отримали додатково 202,4 тис. грн цього майнового платежу.
З усієї суми надходжень 735,6 тис. грн податку сплатили юридичні особи – власники автомобілів класу «люкс» та 243,6 тис. грн перерахували фізособи. Приріст до очікуваної сплати склав відповідно 195,8 тис. грн та 6,6 тис. грн або на 36,3 відсотків та 2,8 відсотка більше.
Нагадаємо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Цьогоріч це 2 млн 250 тис. грн, оскільки мінімальна зарплата складає 6000 гривень.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Запити на публічну інформацію та звернення громадян: на що звернути увагу
Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різний порядок реалізації цих прав та регулюється двома законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».
Оскільки правовідносини стосовно звернень громадян і запитів на інформацію регулюються різними законами, то й процедурам їх розгляду властиві певні відмінності. Тому у другій декаді липня в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Тернопільській області Петро Маршалок під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами про конституційне право на звернення до органів державної влади.
Питання: Яка різниця між запитом на інформацію і зверненням громадян?
Петро Маршалок: Вони відрізняються між собою насамперед своїм змістом: запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.
Крім цього, запит на інформацію подається з метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбаченого ст. 34 Конституції України і детально врегульованого Законом України «Про доступ до публічної інформації», а звернення – з метою реалізації низки конституційних прав, а саме за допомогою пропозицій громадяни можуть реалізовувати не тільки право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, але й право брати участь в управлінні державними справами. Із заявами звертаються щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Питання: Чи може ДПС надавати інформацію про будь-яку особу за запитом на публічну інформацію?
Петро Маршалок: Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. Зокрема, розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані:
1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
3) вживати заходи щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Питання: Де можна дізнатися адресу, на яку надсилається запит для публічної інформації?
Петро Маршалок: Кожний орган ДПС визначає електронну, поштову адреси, факс, телефон, на які направляється запит на інформацію, та місце для подання в усній формі запиту на інформацію. Зазначені відомості розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС, субсайтах територіальних органів ДПС у розділі «Публічна інформація» та на інформаційних стендах у приміщеннях органів ДПС. Така інформація розміщена і на субсайті ГУ ДПС у Тернопільській області за посиланням https://tr.tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-info/.
Питання: Чи потрібно платити за отримання публічної інформації?
Петро Маршалок: Плата за надання інформації на запити на інформацію органами ДПС здійснюється у розмірі фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, встановлених наказом Міністерства фінансів № 259 від 12.05.2021.
Орган ДПС надає на вимогу запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.
Питання: У який термін має бути розглянуте звернення. Адже вже пройшло 10 робочих днів, відколи ми подавали, а відповіді нема. Можливо, треба повторно подати?
Петро Маршалок: Звернення розглядають і вирішують у термін, не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особа, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Питання: Якщо автор не бажає зазначити у зверненні свого місця проживання, то чи буде воно розглянуте?
Петро Маршалок: Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
