A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Лопушненська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Відображення даних податкової звітності в ІКП

Дата: 07.07.2021 09:16
Кількість переглядів: 12

Відображення даних податкової звітності в ІКП

 

Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. I Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Порядок №5) інтегрована картка платника (далі – ІКП) – це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (далі – платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску (далі – Документи звітності).

Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».

Для Документів звітності, поданих засобами електронного зв’язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.

Пунктом 2 підрозд. 4 розд. IV Порядку №5 визначено, що дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності та дані Документів звітності, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності. При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.

Враховуючи вищевикладене, дані Документів звітності відображаються в ІКП:

1) датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності – у разі подання платниками Документів звітності:

у законодавчо встановлені терміни для такого подання;

з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

2) датою подання Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності – у разі подання платником таких Документів звітності:

після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

уточнюючих;

за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Застосування РРО/ПРРО підприємцями-спрощенцями, які

торгують на селі фармацією

 

Згідно із п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Водночас п. 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Разом з тим, , п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Таким чином, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн.).

При цьому, для платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим при здійсненні реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коли подають Розрахунок з типом «Звітний новий», а коли – «Уточнюючий»

 

Державна податкова інспекція нагадує, що форма та порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 (далі – Порядок №4).

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.

Порядок проведення коригувань у Розрахунку регламентовано розділом V Порядку №4.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.

На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.

Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

При необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний» до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий».

При необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний новий» до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий».

Розрахунок з типом «Уточнюючий» подається після закінчення строку подання розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення Розрахунків «Звітного нового» та «Уточнюючого» (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» (при коригуванні виключно реквізитів) для платників єдиного внеску, подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка.

Заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених пунктом 1 розділу IV Порядку №4, при цьому положення зазначені в абзаці третьому, четвертому та п'ятому пункту 6 V розділу для коригування сум єдиного внеску не застосовуються.

Поданими до закінчення граничного строку подання вважаються всі прийняті контролюючим органом Розрахунки з типом «Звітний» та «Звітний новий», тобто первинні дані та всі проведені коригування даних за такий звітний (податковий) період.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов'язкові реквізити, визначені в рядках 01-05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Задля соціальних гарантій платники Тернопілля сплатили майже 2,4 млрд гривень

 

Працедавці Тернопільської області спрямували на соціальні потреби 2 млрд 390,6 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування упродовж січня-червня 2021 року. «Це перевищило очікувані надходження на 15,4 відсотка. Додаткова сплата склала плюс 318,6 млн грн єдиного внеску», – інформував виконувач обов’язків начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій. За його словами, порівняно з першим півріччям минулого року надходження цього платежу зросли на 491,7 млн грн або 25,9 відсотка більше.

«За червень поточного року роботодавці сплатили 500,7 млн грн внеску, що більше очікуваного на 12,8 відсотка або плюс 56,9 млн грн додатково. Приріст платежу до минулого року 114 млн гривень», – розповів в.о. очільника податкового відомства краю.

Він також додав, що на початок липня цього року на теренах Тернопілля було 95465 платників єдиного внеску, із них 69135 фізичні та 26330 юридичні особи.

«Отримані кошти єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування направляються на забезпечення соціальних потреб мешканців області. А це, насамперед, пенсійні виплати, виплати в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, виплати по безробіттю, виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Тому вкрай важливо не допускати використання не облікованої найманої праці, сумлінно ставитись до своєчасної виплати заробітних плат та відрахувань єдиного внеску», – підсумував Сергій Бабій.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь