Виправити розрахунок 4ДФ можна через уточнення
Виправити розрахунок 4ДФ можна через уточнення
Форма та порядок подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4.
Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період (пункт 2 розділу V Порядку №4).
Типові помилки, які допущено платниками, зокрема, в Розрахунку, що містить у своєму складі лише додатки 4ДФ та не містить додатки щодо відомостей про суми нарахованого єдиного внеску по застрахованим особам і подається, на думку платників, за відокремлений підрозділ не заповнено рядок 033, що дає можливість ідентифікувати цей Розрахунок як такий, що поданий за головне підприємство.
Вказані Розрахунки є прийнятими до контролюючого органу, дані з яких завантажено до реєстру застрахованих осіб Державного реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, про що платників повідомлено квитанцією №2.
Порядок проведення коригувань у Розрахунку регламентовано розділом V Порядку №4.
Згідно з приписами пункту 5 розділу V Порядку №4, при необхідності проведення коригувань Розрахунку, зокрема, з типом «Звітний» після закінчення строку подання такого розрахунку платник подає Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Враховуючи викладене, платники з метою виправлення допущених помилок можуть подати Розрахунок з типом «Уточнюючий» з дотриманням вимог розділу V Порядку №4.
Про це йдеться у листі ДПС України від 22.06.2021 №14197/7/99-00-04-03-01-07.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Звіт про контрольовані операції: подання за новими формами
Державна податкова інспекція звертає увагу, що 19 березня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №841 «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ №841), яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт).
Наказ №841 виданий згідно з п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими Наказом №841.
Водночас Звіти, подані платниками до набрання чинності Наказом №841 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.
Відповідні роз’яснення наведені в листі ДПС від 10.06.2021 № 13408/7/99-00-21-02-03-07, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Трансфертне ціноутворення/Листи-роз’яснення (https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/75669.html).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Подання уточнення платником єдиного податку четвертої групи
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – податкова декларація).
Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) є невід’ємною частиною податкової декларації.
Уточнююча податкова декларація подається юридичною особою разом з Додатком 1 до неї:
- з відміткою «уточнююча» до органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки;
- з відміткою «уточнююча загальна» – до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).
При цьому, у разі самостійного виправлення (уточнення) сум податкових зобов’язань юридичними особами – платниками четвертої групи заповнюються рядки 1-9 загальної частини податкової декларації та рядки 1-11 розрахункової частини податкової декларації для юридичних осіб (далі – Розрахунок), зокрема:
- у рядку 5 Розрахунку зазначається розмір заниженого податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
- у рядку 6 Розрахунку – розмір завищеного податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
- у рядку 7 Розрахунку – розмір заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
- у рядку 8 Розрахунку – розмір завищення податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
- у рядку 9 Розрахунку – сума штрафу, нарахована платником самостійно відповідно до п. п. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (розмір штрафу – 3 відс. від суми заниженого податкового зобов’язання);
у рядку 10 Розрахунку – сума пені, нарахована платником самостійно відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;
- у рядку 11 Розрахунку – сума податкового зобов’язання, нарахована платником самостійно у розмірі 25 відсотків річної суми податку відповідно до пп. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (у разі самостійного переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Внесок малого бізнесу до місцевих бюджетів Тернопільщини – 337,5 мільйонів гривень
Протягом п’яти місяців 2021 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів області 337,5 млн грн єдиного податку. В порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, місцеві громади регіону додатково отримали 36,5 млн грн єдиного податку. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
Юридичні особи - спрощенці перерахували 97,5 млн грн цього податку, що на 5,7 млн грн перевищує минулорічні показники.
Фізичні особи – підприємці протягом січня-травня сплатили 240 млн грн, що на 35,9 млн грн більше, ніж торік за аналогічний період.
Як зазначив Михайло Яцина, позитивна динаміка сплати єдиного податку до місцевих скарбниць засвідчує прагнення краян розвивати власну справу і сумлінно платити податки, адже бюджет – це безпосереднє джерело видатків на потреби громади, а єдиний податок – одне із джерел, що його стабільно наповнює.
