Щоб не прогледіти повідомлення на сплату земельного податку
Щоб не прогледіти повідомлення на сплату земельного податку
Державна податкова інспекція звертає увагу громадян, що відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Це передбачено п. 287.5 ст. 287 ПКУ.
Нагадаємо, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовуються відповідно до вимог ст.ст. 285-287 розд. XII ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Скарга зупиняє виконання платником грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні
Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (абзац перший п. 56.3 ст. 56 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Посеред року позбулися нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення: коли припинити подання декларації екологічного податку
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1-6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок № 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).
Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Таким чином, при передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Майже 22 млн грн податкового боргу сплатили до бюджету підприємства Тернопільщини
Станом на початок червня 346 підприємств області зменшили свій податковий борг у розмірі 21,9 млн гривень. При цьому 216 суб’єктів підприємництва сплатили усю заборгованість на суму 12 млн гривень.
За рахунок сплати податкового боргу протягом 5 місяців до бюджету спрямовано 18,3 млн грн, що на 8,6 млн грн більше, ніж торік. Зокрема, до державного бюджету залучено 8,5 млн грн, а це на 1,1 млн грн більше, ніж за 5 місяців 2020 року.
Упродовж січня-травня цього року податківці спрямували до суду 54 звернення щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 17,1 млн гривень. З них 31 звернення на суму 7,6 млн гривень суд задовольнив. Ще 101 позов на суму податкового боргу 4,3 млн грн подано щодо стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби.
Від реалізації безхазяйного майна з початку року зведений бюджет отримав 185 тис. гривень. Зокрема, 111 тис. грн склали надходження до державного бюджету, а 74 тис. гривень – до місцевих скарбниць.
Застосування РРО: від обліку до штрафу
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі – Закон №265), який є спеціальним законом. Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
Нагадуємо, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються єдинниками 1 групи.
З 01.01.2021 р. до 01.01.2022 р. РРО (ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку 2-4 груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім декількох обмежень, зокрема, реалізації технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, ювелірних, побутових виробів.
При перевищенні доходу єдинниками 2-4 групи у 2021 році у сумі 1320000 грн застосування РРО (ПРРО) є обов’язковим, незалежно від виду діяльності.
Хто, де та за яких умов застосовує РРО (ПРРО)? Як зареєструвати та внести зміни до РРО, ПРРО, КОРО, РК? Як уникнути помилок та не допустити штрафу? На цю актуальну тему нещодавно заступник начальника управління – начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області Роман Валецький під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами.
Найбільш актуальні питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: Плануємо відкрити декілька торгових точок: чи треба застосовувати РРО (ПРРО) на усіх чи лише тих, де є законодавчі вимоги для застосування?
Роман Валецький: Якщо здійснюється реалізація продукції, продаж якої зобов’язано проводити через РРО чи ПРРО, лише в одній із господарських одиниць, то треба проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
Питання: Як правильно провести розрахункову операцію через РРО, коли покупець здійснює авансову оплату через мережу Інтернет (із застосуванням платіжної картки), а остаточний розрахунок буде під час отримання товару на поштовому відділенні?
Роман Валецький: Якщо покупець здійснює часткову оплату за товар через мережу Інтернет (із застосуванням платіжних карт), а остаточний розрахунок проводить під час його отримання на поштовому відділенні, то суб’єкт господарювання – продавець зобов’язаний провести через РРО розрахункову операцію на повну суму покупки із зазначенням форми оплати, суми, що сплачена авансом «передоплата товарів» та суми, яку необхідно доплатити під час отримання відправлення «післяплата».
Роздрукований касовий чек, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів із зазначенням у ньому форми оплати «попередня оплата» та «післяплата» складається в поштовому відправленні.
При цьому залишок несплачених коштів, які пошта повинна стягнути за дорученням відправника з адресата, в момент отримання товару покупець вносить для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати остаточної суми товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення.
Питання: Чи потрібно кредитним спілкам застосовувати РРО (ПРОО) при прийнятті чи видачі вкладів своїм членам?
Роман Валецький: Кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО (ПРРО) при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів.
РРО (ПРРО) не застосовується при здійсненні розрахунків виключно через банківські установи.
Питання: Яким документом має підтвердити підприємець продаж товару покупцю, якщо застосування РРО (ПРРО) не застосовується?
Роман Валецький: Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО (ПРРО), зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
При ненаданні на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».
Питання: Чи передбачено застосування РРО фізичною особою, які здійснюють незалежну професійну діяльність?
Роман Валецький: Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.
Питання: Під час фактичної перевірки встановлено відсутність документів, що підтверджують облік та походження товару. Яка відповідальність для суб’єкта господарювання?
Роман Валецький: За дане порушення передбачено відповідальність згідно з п.12 ст.3 Закону №265 та п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. Та застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 гривень) та 1020 гривень за неведення обліку.