A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Лопушненська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Чи може частувати платник єдиного податку другої групи суб’єктів господарювання – юридичних осіб

Дата: 19.05.2021 09:01
Кількість переглядів: 16

Чи може частувати платник єдиного податку другої групи суб’єктів господарювання – юридичних осіб

 

Згідно із п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Абзацом третім п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 зі змінами та доповненнями (далі – Правила), визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 3.2 Правил).

Враховуючи вищенаведене, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Коли втрачено документи пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ при втраті, пошкодженні або дострокового знищення документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу (абзац другий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

При наданні платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

При не відновленні документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що при незгоді платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Аби вірно відобразити у додатку 6 до декларації акцизного податку підакцизну продукцію

 

Відповідно до п. п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Форма декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.

Пунктом 10 розд. V Порядку передбачено, що Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) Декларації заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну.

У графі 2 «Вид підакцизних товарів» зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до підпунктів 215.3.1, 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 розд. VI ПКУ віднесено до підакцизних.

При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином:

- рядок 1 – лікеро-горілчана продукція. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні. Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відс. об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см. куб., виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абзац восьмий ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зокрема – «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» та інші;

- рядок 2 – виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше. Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п. п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 відс. об’ємних одиниць, а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти – віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;

- рядок 3 – пиво. Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне – «BEERMIX». При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» декларації акцизного податку заповнюється на підставі Додатка 6.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: уточнюємо дані для нарахування

 

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо нарахування та сплати громадянами податку на нерухомість.

Підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м бази оподаткування. Під час «гарячої лінії» йшлося саме про фізичних осіб.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання: Як нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам?

Михайло Яцина: Насамперед нагадаю, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

У 2021 році податок на нерухоме майно нараховується фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року – 4723,00 гривень.

 

Питання: Зі сплати земельного податку пенсіонерів звільнено, а чи також не доведеться платити й податку з нерухомості?

Михайло Яцина: Ні, таке звільнення не діє на пенсіонерів.

 

Питання: Чи змінено понад нормові метри для сплати за нерухомість?

Михайло Яцина: Ні, база оподаткування об'єкта житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується у 60 кв. м для квартири або квартир незалежно від їх кількості та 120 кв. м для будинку чи будинків також незалежно від їх кількості. Для різних типів нерухомості, а також їх часток норма складає 180 кв. м.

Пільги з податку для фізосіб не застосовуватимуться до об'єктів оподаткування, якщо їх площа перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі: для квартири – 300 кв. м., для житлового будинку – 600 кв. м, для різних типів об'єктів житлової нерухомості – 900 кв. м.

Також пільги не нараховуватимуться на нерухомість, яку власники здають в оренду, лізинг, позичку чи використовують для бізнесу. Так, на пільги не мають права фізособи-підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та працюють у власній квартирі чи будинку.

 

Питання: Чи нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки неповнолітнім особам?

Михайло Яцина: За неповнолітніх дітей – власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.

 

Питання: Чи передбачено законодавством звільнення від сплати податку у зв’язку поширеннням коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Михайло Яцина: Законом України від 30.03.2020 р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 Податкового кодексу України в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Отже, у 2021 році обчислення сум податку за звітний 2020 рік з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за виключенням періоду з 1 березня по 31 березня 2020 року.

 

Питання: Який механізм визначення платника податку за нерухомість, якщо вона знаходиться у спільній власності?

Михайло Яцина: Поясню, якщо об'єкт нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна особа за належну їй частку. Якщо об'єкт нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є один з власників, визначений за згодою, якщо інше не встановлено судом. У разі, якщо нерухомість знаходиться у спільній сумісній власності і поділена в натурі, платником податку є кожна з осіб за належну їй частку.

 

Питання: Як діяти громадянину, у якого є невідповідність податкової адреси?

Михайло Яцина: Якщо платник податку не отримав повідомлення-рішення через невідповідність податкової адреси із фактичним місцем проживання, він має звернутися до податкового органу за місцем реєстрації для сплати податку. 

 

Питання: Сплата та яка відповідальність для власника нерухомості?

Михайло Яцина: Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання відповідно до підпункту 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.

Проте у випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачена відповідальність: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

 

Тернопільський бізнес отримав 175 млн грн податку на додану вартість

 

Впродовж січня-квітня 2021 року субєктам господарювання Тернопільщини повернули 175 млн грн податку на додану вартість.

Загалом про відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок заявили 92 субєкти господарювання – юридичні особи краю. Задекларували до повернення вони 213 млн гривень цього податку. Станом на початок травня загальний залишок невідшкодованого ПДВ склав 113 млн гривень, з яких 97 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідними нормативними документами, а щодо 16 млн грн триває судовий та адміністративний розгляд.

Також фахівці податкової служби області упередили бюджетне відшкодування даного платежу на 2,7 млн гривень, що на 2,3 млн грн більше, ніж торік.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь