Щоб зареєструвати програмний РРО
Щоб зареєструвати програмний РРО
Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Реалізація проєктів, що фінансуються НАТО звільнено від ПДВ
Державна податкова інспекція інформує, що з метою застосування норм Податкового кодексу України в частині оподаткування ПДВ, враховуючи положення Угоди між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні, ратифікованої Законом України від 04 лютого 2016 року №989-VIII, ДПС України надала роз’яснення щодо особливостей звільнення від оподаткування ПДВ операцій, які здійснюються у рамках реалізації проектів, що фінансуються НАТО.
Відповідно до ст. 1 Угоди:
проект, що фінансується НАТО означає будь-який проект або діяльність, у тому числі, але не обмежуючись, науковою, із залученням громадянського суспільства, технічною допомогою або науково-дослідними проектами, які фінансуються НАТО, чи то в рамках Програми «Наука заради миру і безпеки», трастового фонду або іншим чином;
реципієнт означає будь-яку юридичну або фізичну особу, розташовану або яка проживає в Україні, яка одержує кошти та/або обладнання в рамках проекту, що фінансується НАТО.
Згідно зі статтями 7, 25 і 26 Угоди персонал Представництва НАТО звільняється від податків та може ввозити товари для особистого користування без будь-яких обмежень та стягнення будь-яких податків, митних платежів та інших зборів будь-якого характеру, у тій мірі, у якій такі привілеї та імунітети не надаються вже передбаченими відповідно до статті 6 Угоди.
Проекти, що фінансуються НАТО, в тому числі їхні активи, доходи та інше майно (яким володіє реципієнт або інша особа від імені реципієнта) звільняються від:
усіх прямих і непрямих податків; разом з тим ні НАТО, ні реципієнт не будуть претендувати на звільнення від податків і платежів, які пов’язані з оплатою комунальних послуг;
усіх митних та інших зборів і кількісних обмежень на ввезення та вивезення щодо товарів, які ввозяться або вивозяться у зв’язку з або на підтримку проекту, що фінансується НАТО; товари, що ввозяться відповідно до цього звільнення не повинні відчужуватися шляхом їх продажу або дарування в Україні, за виключенням умов, затверджених Урядом України;
усіх митних зборів та інших зборів та/або кількісних обмежень на ввезення та вивезення щодо публікацій, пов’язаних з проектом, що фінансується НАТО.
Реципієнтам дозволяється укладати прямі контракти на придбання товарів, послуг і будівництва з будь-якого джерела всередині і за межами України щодо проекту, що фінансується НАТО. Такі контракти, товари, послуги і будівництво не підлягають сплаті мит, податків, податку на додану вартість та інших платежів в Україні. Товари, послуги і будівництво, набуті відповідно до цього положення, не повинні відчужуватися шляхом їх продажу або дарування в Україні, за виключенням умов, затверджених Урядом України.
Отже, за умови дотримання вимог, визначених Угодою та Податковим кодексом України, звільненню від оподаткування ПДВ підлягатимуть операції з постачання товарів/послуг у рамках реалізації проектів, що фінансуються НАТО, у тому числі прямих контрактів на придбання товарів, послуг і будівництва з будь-якого джерела всередині і за межами України щодо проектів, які фінансуються НАТО.
За такими звільненими від оподаткування ПДВ операціями постачальники (платники ПДВ) зобов’язані складати податкові накладні та реєструвати їх в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни з урахуванням вимог, встановлених нормами статті 201 розділу V ПКУ та положеннями Порядук заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.
Більш детально про це йдеться у листі ДПС України від 29.04.2021 №10196/7/99-00-21-03-02-07.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Екологічний податок: джерела, що забруднюють атмосферу
Відповідно до п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року №2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (далі – Закон №2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону №2707).
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону №2707).
Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7 підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Понад 1,5 мільярди гривень – на соціальні гарантії
Протягом чотирьох місяців 2021 року від роботодавців і жителів Тернопільщини надійшло 1 млрд 508,7 млн грн єдиного соціального внеску. Порівняно з аналогічним періодом минулого року забезпечено приріст надходжень єдиного внеску на 277,7 млн грн або на 22,6%.
Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина, тільки у квітні цього року платники краю спрямували на соціальні потреби 422,2 млн грн, а це на 120,3 млн грн більше, ніж у квітні 2020 року.
«Одним з пріоритетів нашої роботи є детінізація ринку праці, адже саме легальна заробітна плата громадян та доходи фізичних осіб-підприємців є основним джерелом надходження єдиного соціального внеску, за рахунок якого наповнюються фонди соціального страхування, здійснюється виплата пенсій, матеріальних допомог тощо», – додав головний податківець краю.