Щодо зміни порядку подання звітності з єдиного внеску
Щодо зміни порядку подання звітності з єдиного внеску
Державна податкова інспекція нагадує, що Законами України від 19 вересня 2019 року №115 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб» та №116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема передбачено щоквартальне подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону №2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Детально про оновлене заповнення єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб йдеться на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/466208.html.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Порядок заповнення реквізитів: «Код операції» та «Код КОАТУУ» заголовної частини додатка 6 до декларації акцизного податку
Форму, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14.
Пунктом 2 розд. І Порядку встановлено, що платник, який відповідно до п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до декларації акцизного податку (далі – Декларація).
Додаток 6 заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
При заповненні заголовної частини Додатка 6 у значенні розділ зазначається літера – «Д» (податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та відповідно вказується код операції «Д1.1» («Д.1. n», де коефіцієнт n - дорівнює кількості додатків, поданих до Декларації).
З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ «Д» (код операції Д 1.1) та Додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ.
Розділ Д Декларації заповнюється на підставі Додатка 6 відповідно до вимог п. 7 розд. IV Порядку, при цьому :
1) у рядках Д1.1-Д1.n у першій графі зазначаються коди розділу та операцій з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, оподаткування яких передбачено розд. VI ПКУ.
Коефіцієнт n – кількість рядків розділу Д, що має дорівнювати кількості додатків, поданих до Декларації. Наприклад, якщо додатків 5, n = 5, тобто останній рядок буде Д1.5;
2) у рядках Д1.1-Д1.n у другій графі зазначається код КОАТУУ відповідного місця здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами;
3) у рядках Д1.1-Д1.n у третій графі зазначається код показника додатка, що використовується для обчислення суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
4) у рядках Д1.1-Д1.n у четвертій графі зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за КОАТУУ, обчислені за формою згідно з Додатком 6 до Декларації (рядок «Усього» Додатка 6).
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу територіальної громади (далі – ТГ), яка належить до контролюючого органу за основним місцем обліку платника, подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ за основним місцем обліку, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому в додатку 10 «Доповнення до декларації акцизного податку відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ» (далі – Додаток 10) до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу не за основним місцем обліку платника, подає одну Декларацію та один Додаток 6 (із зазначенням самостійно обраного коду КОАТУУ, за яким наявні пункти продажу підакцизних товарів, який був до об’єднання в ТГ). При цьому в Додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Бізнесмени Тернопільщини використовують понад 4 тисячі РРО
Упродовж січня-березня 2021 року суб’єкти господарювання Тернопільщини у своїй діяльності використовували 4170 реєстраторів розрахункових операцій. При чому 2248 приватних підприємців застосовують 2818 одиниць касової техніки. Щодо суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб, то 479 із них провадять діяльність, використовуючи 1352 РРО. У березні 2021 року на території області зареєстрували 123 одиниці касової техніки, а скасували за цей час – 135.
На початок квітня представники тернопільського бізнесу зареєстрували 458 програмних реєстраторів розрахункових операцій, а 17 таких рішень скасували. Перевагу програмним РРО переважно надають приватні підприємці. Так, із 65 програмних рішень, зареєстрованих у березні, 62 використовують приватні підприємці, а 3 – юридичні особи.
Нагадаємо, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовують приватні підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності. Винятком є ті, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Вони застосовують РРО в обов’язковому порядку.
При перевищенні ж платниками єдиного податку другої-четвертої груп у календарному році обсягу доходу у 2021 році це – 1 млн 320 тис. грн, застосування РРО або ПРРО є обов'язковим. Застосування починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Приватні підприємці першої групи єдиного податку РРО не застосовують.
«Гаряча лінія» на тему «Супроводження судових справ»
В останній декаді квітня в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління супроводження судових спорів Головного управління ДПС у Тернопільській області Ростислав Олексюк під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо питань оскарження рішень податкового органу.
Зміни в податковому законодавстві відбуваються кілька разів на рік, тоді як судова практика є значно динамічнішою, а деколи – не менш важливою за законодавчі новації. До вашої уваги найактуальніші питання, які надійшли нам під час телефонних додзвонів, та відповіді на них.
Питання: Скільки є справ у судах за позовами платників податків до Головного управління ДПС у Тернопільській області?
Ростислав Олексюк: В судах різних інстанцій перебувало 568 справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 909,6 млн гривень. Хочу зазначити, що з розглянутих судами 68 справ на загальну суму 95,34 млн грн, підтверджено правову позицію ДПС по 34 справах на загальну суму 50,15 млн гривень.
Питання: Як часто платники податків оскаржують до суду винесені органами ДПС податкові повідомлення-рішення?
Ростислав Олексюк: Протягом I кварталу 2021 року судом порушено провадження по 89 справах за адміністративними позовами платників податків до ДПС у Тернопільській області в тому числі 23 – про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Питання: Які найпоширеніші причини позовних заяв платників податків?
Ростислав Олексюк: Найбільшу кількість справ за позовами платників податків до ГУ ДПС в області становлять справи про визнання протиправними рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних (174 або 30,6%), про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов’язань з ПДВ (90 або 15,8%) та вимог про сплату боргу з єдиного внеску (83 або 14,6%).
Питання: Якщо прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, при зверненні до суду з позовом про визнання протиправним рішення податкового органу, хто є належним відповідачем по справі: ДПС України чи ГУ ДПС в області?
Ростислав Олексюк: Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 2-11 зазначеного Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 вищевказаного Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
Тобто, рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних приймається комісією ГУ ДПС у Тернопільській області, тому відповідачами у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних є Головне управління ДПС у Тернопільській області.
Питання: Чи можна оскаржити в одній скарзі декілька рішень контролюючого органу?
Ростислав Олексюк: Так, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості оскаржуваних рішень.
Питання: Чи зупинить скарга виконання грошових зобов’язань, що вказані в податковому повідомленні-рішенні, та на який строк?
Ростислав Олексюк: Скарга, подана з дотриманням строків, визначених абзацом першим п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України (протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується), зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Питання: Чи треба повідомляти податковий орган про оскарження податкового повідомлення-рішення в суді?
Ростислав Олексюк: Платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Водночас платник податків не повинен повідомити контролюючий орган про надання позовної заяви до суду, суд самостійно направляє до контролюючого органу інформацію про відкриття провадження у справі.
Питання: Чи змінено строки розгляду скарг платника?
Ростислав Олексюк: Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Проте, керівник чи його заступник або уповноважена особа контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
