Розмір благодійної допомоги, яку можна надати без оподаткування
Розмір благодійної допомоги, яку можна надати без оподаткування
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 грн, у 2021 році – 3180 гривень).
Положення п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п. п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Реалізація ввезеного пального у ємкості до 5 літрів
Відповідно до п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
- при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Згідно з абзацом «ґ» п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару не є акцизним складом.
При цьому, виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов’язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального (абзац третій п. 231.1 ст. 231 ПКУ).
Платником акцизного податку є, зокрема:
- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
- особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Отже, при ввезенні на митну територію України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) суб’єкт господарювання зобов’язаний сплати акцизний податок, а при подальшій його реалізації у такій тарі суб’єкт господарювання у розумінні п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не здійснює операцій з реалізації пального, та відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, також у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного і в нього не виникає зобов’язання реєструвати такі склади.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання можуть, без реєстрації акцизних накладних та акцизних складів/акцизних складів пересувних, здійснювати операції із ввезення на митну територію України, зберігання, переміщення чи фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками або особами що здійснюють розлив пального у таку тару.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Бухгалтерські послуги можна надавати на єдиному податку
Відповідно до п. п. 291.5.2 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.
Згідно з підпунктами 1 та 3 п. 1 ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності – аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.
Аудиторська діяльність – незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг.
При цьому, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платниками єдиного податку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині громади отримали 27,9 млн грн «акцизу»
Трохи більше 6,2 млн грн акцизного податку перерахували до державного бюджету суб’єкти господарювання Тернопільщини у січні-березні 2021 року. Фактична сплата перевищила очікувані надходження на 6,1 відсотка. Відтак скарбниця держави додатково отримала 300 тис. грн цього платежу. На території нашої області провадять діяльність 8 підприємств виробників підакцизної продукції.
Місцеві бюджети упродовж першого кварталу отримали 27,9 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. До того ж сплатили на 9,4 відсотка більше, ніж сподівалися, тобто додалося ще 2,4 млн гривень. Найбільше надійшло акцизу від продажу тютюнових виробів – 12,3 млн грн, ще 11,5 млн грн від алкогольних та 4,1 млн грн від продажу пива.
Нагадаємо, що відповідно до норм Бюджетного кодексу акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зараховується до міських, селищних, сільських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Ставка цього податку визначена в розмірі 5 відсотків із кожної одиниці проданої алкогольної продукції чи тютюнового виробу. Звітним податковим періодом для платників акцизного податку є календарний місяць. Отож, сплачується платіж упродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.
