Виправити помилки у декларації про майновий стан і доходи можна через Електронний кабінет
Виправити помилки у декларації про майновий стан і доходи можна через Електронний кабінет
Державна податкова інспекція повідомляє, при необхідності виправлення виявлених помилок, що містяться у раніше поданій Податковій декларації про майновий стан і доходи у майбутніх податкових періодах платник податку може надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію (з урахуванням строків давності, визначених Податковим кодексом України) за формою чинною на час подання уточнюючої декларації.
Для подання уточнюючої Податкової декларації про майновий стан і доходи платник податків може скористатися Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua).
Після проходження електронної ідентифікації в Електронному кабінеті платник податку має можливість сформувати, підписати та надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи використовуючи режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
Виправлення у прикладі від ДПС за посиланням https://tr.tax.gov.ua/data/material/000/303/391007/255285.pdf.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку
Державна податкова інспекція нагадує, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
У випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн, встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Податкового кодексу України, обов’язок застосування РРО виникає з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
При перевищенні платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Згідно із п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Далі – Закон №265), за порушення вимог цього Закону №265 до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, відповідно до п. 11 Прикінцевих положень Закону №265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону №265, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Змінено місце обліку платників податків!
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що у зв'язку із проведенням адміністративно-територіальної реформи відбулися зміни в адміністративно-територіальному устрої Тернопільської області, зокрема змінились межі адміністративних одиниць (районів, об’єднаних територіальних громад), внаслідок чого змінились контролюючі органи, в яких обліковуються платники податків.
Найменування району Тернопільської області |
Найменування об’єднаної територіальної громади |
Код контролюючого органу |
Найменування контролюючого органу, який обслуговує платників податків,зареєстрованих у населених пунктах даної ОТГ |
Кременецький район |
Борсуківська |
1910 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Лановецька ДПІ) |
Великодедеркальська |
1917 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Шумська ДПІ) |
|
Вишнівецька |
1909 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Кременецька ДПІ) |
|
Кременецька |
1920 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Кременецька ДПІ, м.Кременець) |
|
Лановецька |
1910 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Лановецька ДПІ) |
|
Лопушненська |
1909 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Кременецька ДПІ) |
|
Почаївська |
1909 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Кременецька ДПІ) |
|
Шумська |
1917 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Шумська ДПІ) |
|
Тернопільський район |
Байковецька |
1915 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Тернопільська ДПІ) |
Бережанська |
1921 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Бережанська ДПІ, м.Бережани) |
|
Білецька |
1915 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Тернопільська ДПІ) |
|
Великоберезовицька |
1915 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Тернопільська ДПІ) |
|
Великобірківська |
1915 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Тернопільська ДПІ) |
|
Великогаївська |
1915 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Тернопільська ДПІ) |
|
Залозецька |
1907 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Зборівська ДПІ) |
|
Збаразька |
1906 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Збаразька ДПІ) |
|
Зборівська |
1907 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Зборівська ДПІ) |
|
Золотниківська |
1914 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Теребовлянська ДПІ) |
|
Іванівська |
1914 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Теребовлянська ДПІ) |
|
Козівська |
1908 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Козівська ДПІ) |
|
Козлівська |
1908 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Козівська ДПІ) |
|
Купчинецька |
1908 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Козівська ДПІ) |
|
Микулинецька |
1914 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Теребовлянська ДПІ) |
|
Нараївська |
1901 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Бережанська ДПІ) |
|
Озернянська |
1907 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Зборівська ДПІ) |
|
Підволочиська |
1912 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Підволочиська ДПІ) |
|
Підгаєцька |
1913 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Підгаєцька ДПІ) |
|
Підгороднянська |
1915 |
ГУ ДПС у Тернопільській області (Тернопільська ДПІ) |
Код УКТ ЗЕД – обов’язоковий реквізит фіскального касового чеку для підакцизних товарів
Державна податкова інспекція інформує, що при проведенні фактичних перевірок почастішали випадки використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13) визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Тобто у розрахункових документах, які створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за №1744/22056 (далі – Вимоги №1057 та Порядок №1057 відповідно).
Згідно з п. п. 1.2 п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.
Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 Вимог № 1057 технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.
У свою чергу, відповідно до п. 9.1 Порядку №1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.
З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення №13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом.
Відповідальність за використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.
Враховуючи викладене Державна податкова служба України наголошує на дотримання суб’єктами господарювання в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Внесок ПДВ від бізнесу Тернопільщини – на 82 відсотки більше, ніж торік
Плюс 303,4 млн грн до першого кварталу минулого року або 81,9 відсотка, на стільки більше податку на додану вартість сплатили суб’єкти господарювання Тернопілля у січні-березні 2021 року. «Сума цьогоріч сплаченого платежу складає 674,2 млн гривень», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
За словами посадовця, середньомісячна сплата податку на додану вартість у першому кварталі складала 224,7 млн гривень. «Порівняно з січнем-березнем 2020 року – плюс 101,1 млн грн, адже торік сплачували 123,6 млн грн», – деталізував очільник податкової служби краю.
На думку Михайла Яцини, позитивна динаміка збільшення сплати податку на додану вартість свідчить про його ефективне адміністрування та детінізацію економічних процесів. «Це дозволяє хоча б опосередковано залучити до оподаткування частину тих доходів, які не охоплюються іншими прямими податками, зокрема податком на доходи», – підсумував начальник ГУ ДПС в області.