Безоплатна правова допомога
Кременецький місцевий центр з надання
безоплатної вторинної правової допомоги
Визнання походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
У батьків і дітей права та обов’язки що виникають є взаємними і підставою для їх виникнення є кровне споріднення дітей і батьків, тому визначення терміну «батьківство» є досить важливим аспектом.
Батьківство - це факт походження дитини від певного чоловіка (батька). Згідно ст.50 СК України чоловік має право на батьківство.
Право батька на батьківство є особистим немайновим правом чоловіка. Особисті немайнові права мають особистісний характер, які неможливо відокремити від конкретної особи.
Проте зважаючи на залежні чи незалежні від нас обставини, в деяких моментах життя людини може виникнути питання про визнання походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі.
Після реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану факту походження дитини, у батьків появляються права та обов’язки, по відношенню до дитини, а саме стосовно виховання та забезпечення гідного розвитку дитини.
Розрізняють визначення походження дитини від матері, визначення походження дитини від батька та визнання батьківства за рішенням суду.
Походження дитини від матері.
Визначення походження дитини від матері, не залежить від того факту перебувала жінка у шлюбі чи ні. У тому випадку коли у свідоцтві про народження дитини запис про батька дитини, за вказівкою матері відсутній така жінка, яка народила дитину, вважається одинокою матір’ю.
Згідно ст.125 СК України , якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини - медичного свідоцтва про народження.
Також, є випадки коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі щодо проведення запису про батька в Книзі реєстрації народжень.
Поряд з цим, ст.135 СК України врегульовано, що якщо при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою
Походження дитини від батька.
Згідно ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається на підставі заяви матері та батька дитини або за рішенням суду.
Отже, законодавством передбачено два порядки визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі добровільний та судовий.
Добровільний порядок визначення походження дитини від батька, здійснюється обопільно за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Дана заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У випадку, коли заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітньою особою, орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний здійснити повідомлення батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини, у разі коли вищезазначених осіб не вдалося повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини
У разі відсутності заяви спільної заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою , для визначення походження дитини від батька, тобто про визнання батьківства, необхідно звернутись до суду.
Відповідно до ст.128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України
Тобто, в сімейному кодексі України відсутні конкретні причини та обставини, які можуть бути доказами для визначення батьківства, чим було скасовано обмеження щодо засобів доказування батьківства дитини.
Даний позов про визнання батьківства, згідно СК України може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України, тобто за вказівкою матері.
Позов про визнання батьківства відповідача розглядаються в порядку позовного провадження та пред’являються за місцем проживання позивача, згідно норм Цивільного процесуального законодавства.
Справи щодо проживання однією сім´єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження розглядаються судами загальної юрисдикції у межах окремого провадження за правилами підсудності, визначеної на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України.