Лопушненська громада
Кременецький район, Тернопільська область

Безоплатна правова допомога

Кременецький місцевий центр з надання

безоплатної вторинної правової допомоги

Банкрутство фізичної особи підприємця

 

Згідно статті 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не в змозі задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом відповідно до норм законодавства України. На сьогодні процедура банкрутства в Україні врегульовується Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України та рядом інших законодавчих актів України. Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону) фізична особа підприємець (далі – ФОП) може бути визнана банкрутом за заявою кредитора або самого боржника до господарського суду за місцем реєстрації підприємця та наявності боргу, розмір якого перевищує розмір трьохсот мінімальних заробітних плат.

У заяві повинні бути зазначені реквізити господарського суду, до якого адресована така заява, ім’я, або найменування та місце знаходження як боржника так і  кредитора, а також у цій заяві  потрібно  обґрунтувати неможливість виконувати обов’язки, що виникли в результаті підприємницької діяльності, а також надати докази того, що сума безспірних вимог кредитора чи кредиторів сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 10  Закону до  безспірних вимог належать грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили та постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким і здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, окрім сплати податків, зборів чи обов’язкових платежів, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Після подачі заяви про банкрутство до господарського суду за відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення такої заяви, суд приймає її до розгляду, про що не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначається дата попереднього розгляду та прізвище, ім’я та по батькові арбітражного керуючого, який автоматично буде призначений з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючихУкраїни.

Після розгляду представлених доказів та  визнання їх переконливими господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом, після чого і розпочинається ліквідаційна процедура.

Наслідками визнання фізичної особи банкрутом є:

  1. припинення господарської діяльності та діяльності по виготовленні продукції;
  2. строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
  3. у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а також припиняється нарахування неустойки (пені, штрафу) та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості;
  4. майно боржника підлягає оцінці та продажу
  5. з фізичної особи припиняється стягнення за всіма виконавчими документами, за винятком вимог про стягнення аліментів та про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, та за вимогами, що не пов’язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

У постанові про визнання ФОП банкрутом господарський суд також призначає і ліквідатора банкрута. Ліквідатор – це  особа, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів. Дана особа вповноважена прийняти майно та забезпечити його збереження, провести його оцінку та сформувати з майнових активів (майна та майнових прав) боржника ліквідаційну масу, яка буде продана і виручені кошти будуть зараховані на спеціальний банківський рахунок, який має відкрити ліквідатор. З отриманих від продажу майна банкрута коштів і будуть здійснюватися розрахунки з кредиторами банкрута для погашення заборгованості перед ними.

Як уже зазначалося раніше, після отримання коштів з проданого майна боржника, особою ліквідатором, буде здійснено погашення заборгованості перед кредиторами. Порядок черговості задоволення вимог кредиторів  визначений у статті 45 Закону, яка передбачає утворення 6 черг. 

Попри це у випадку, коли боржником є фізична особа, то для задоволення вимог кредиторів застосовуються норми статті 92 цього Закону.

Так згідно цієї статті:

  1. у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи; вимоги громадян, перед якими фізична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані у цьому Фонді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вимоги щодо стягнення аліментів; розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
  2. у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
  3. у третю чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги, а у разі  недостатності коштів для задоволення у повному обсязі всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їхніх вимог.

 



« повернутися до списку новин