Лопушненська громада
Кременецький район, Тернопільська область

Кременецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Права жінок у трудовому законодавстві України

 

Трудові права жінок у законодавстві України

Сьогодні багато працюючих жінок до кінця не знають усіх своїх трудових прав. Завдяки чому здійснюються їх порушення, як при працевлаштуванні так і  в період трудових відносин та особливо під час звільнення. Законодавством України встановлено ряд норм які врегульовують та гарантують дотримання і охоронуправ жінок, що працюють.

Глава 12 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) визначає норми, які регулюють працю жінок.У дані главі визначені основні права та встановлені обмеження за якими забороняється застосування праці жінок.

У статті 174 КЗпП та статті 10 Закону України «Про охорону праці» забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню), а також застосування праці з залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Окрім цього законодавством також визначений ряд інших обмежень і пільг у роботі, які гарантуються жінкам.

 

Обмеження щодо використання праці жінок

 

Як уже зазначалось раніше працюючі жінки не можуть залучатись до праці на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також до робіт пов’язаних з переміщення речей, які мають важку масу.При переміщення важких речей жінками застосовуються граничні норми, які визначені і затверджені у  наказі Міністерства охорони здоров’я України - Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками від 10.12.1993 року № 241. Згідно цього наказу встановлено такі норми як:

підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кілограм;

підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кілограм.

Сумарна вага  вантажу,  яка  переміщується  протягом  кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

 - 350 кілограм -з робочої поверхні;

 - 175 кілограм -з підлоги.

 Також існують обмеження у залучені праці жінок у нічний час,наднормових робіт і роботи у вихідні дні, та у випадку догляду за малолітньою дитиною та дитиною інвалідом.

Стаття 175 КЗпП передбачає, що до робіт у нічний час жінкине залучаються, окрім тих галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.Дане обмеження не поширюється на підприємства, де зайняті тільки члени однієї сім’ї.

До робіт у нічний час, до наднормових робіт і роботи у вихідні дні, а також направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-ох років заборонене нормами статей 55, 63 і 176 КЗпП.

Залучення до понаднормових робіт, або направлення у відрядження жінок, які мають дітей віком від 3-охдо 14-ти років або дітей-інвалідів, можливе тільки за їх згодою - частина 3 статті 63 та стаття 177 КЗпП.

 

Пільги у роботі

Згідно частини 1 та частини 3 статті 178 КЗпП переведення на легшу роботу мають право вагітні жінки, а також у жінки, що мають дітей віком до 3-ох років. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу роботу,яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, ажінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботудо досягнення дитиною віку 3-ох років.При цьому зарплата зберігається на рівні не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.

Важливим також є і те, щодо вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені, внаслідок цього робочі дні, за рахунок підприємства, установи, організації – частина 2 статті 178 КЗпП.

Згідно частини 4 статті 178 КЗпП - якщо зарплата  переведених осіб на легші роботи є вищою, ніж та, яку вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

Відповідно до статті 183 КЗпП жінкам надаються перерви для годування дитини. Так жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Тривалість перерви становить не менше тридцяти хвилин не рідше ніж через три години. У разі наявності, в жінки, двох і більше грудних дітей тривалість перерви становить не менше години. Строки і порядок надання перерв установлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації і з врахуванням бажання матері. Час перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.

Окремо слід зазначити і те, що статтею 185 КЗпП передбачено видачу власником або уповноваженим органом, у разі необхідності, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно, або на пільгових умовах, для вагітних жінок і жінкам, які мають дітей віком до 14-ти років або дітей з інвалідністю,  а також подавати їмматеріальну допомогу.

 

Особливості надання відпусток

Відпустка у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною гарантована жінці частинами 1 і 2 статті 179 КЗпП, частиною 1 ст. 17 і частиною 1 статті 20 Закону України «Про відпустки». Даними нормами визначний порядок отримання оплачуваної відпустки жінкою тривалістю 126 (140 - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

За бажанням жінки їй надають відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку що передбачено частиною 3, 4 статті 179 КЗпП та  статті 18 Закону України «Про відпустки».Також, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку може бути продовжена відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, яка визначена у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-ти років - частина 6 ст. 179 КЗпП та пункт 3 частини 1 ст. 25 Закону України«Про відпустки».

Окрім цього, жінці, яка всиновила новонароджену дитинубезпосередньо з пологового будинку, абодитину старше трьох років з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківської опіки, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 (70— при усиновленні двох і більше дітей) календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набуття законної чинності рішенням про всиновлення дитини- частина  1 і2 статті 182 КЗпП, та частина  2 статті 17 та 18-1Закону України « Про відпустки».

 

Важливо!

При влаштуванні на роботу роботодавець не має права встановлювати випробувальний термін вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей віком до 3 років, а також одиноким матерям, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, а також не може відмовити їм у працевлаштуванні на роботу.

У випадку, коли жінкам із зазначених категорій відмовили у працевлаштуванні, тоді у обов’язковому порядку власник,або уповноважений ним орган зобов'язані повідомити їм причину відмови у письмовій формі.  Така відмова може бути оскаржена у судовому порядку.



« повернутися до списку новин